Paramahamsa Yogananda
Paramahamsa Yogananda Tsytaty pro страждання
Адепт Крія-йоги перемагає смерть, виносячи душу за межі ототожнення з фізичним тілом — свідомо й за власним бажанням; а потім знову повертається до свідомості смертної форми. У цьому процесі він переживає тіло як лише матеріальне житло душі. Він може залишатися в ньому стільки, скільки захоче; а після того, як тіло виконало свою користь, він може покинути його за власним бажанням без страждання фізичного болю чи душевного болю через прив’язаність — і увійти в свій всеприсутній дім у Бозі.
Через кожне випробування ми зростаємо. Все страждання, яке ми переживаємо, має сенс. Хоча це здається дуже жорстоким, воно подібне до вогню, що плавить руду: сталь, яка виходить із тієї печі, прекрасна й міцна — корисна для багатьох цілей.
Господь Крішна… проголошує самореалізацію, істинну мудрість, як найвищу гілку всіх людських знань — царя всіх наук, саму сутність дгарми («релігії»), бо лише вона назавжди вириває з коренем причину трьох видів страждання людини й відкриває їй її справжню природу Блаженства. Самореалізація — це йога, або «єдність» з істиною: пряме сприйняття чи переживання істини всезнаючою інтуїтивною здатністю душі.
Духовна бідність, а не матеріальна нестача, лежить у серці всіх людських страждань.
Наявність матеріальних багатств без внутрішнього миру — як помирати від спраги, купаючись у озері. Якщо матеріальну бідність треба уникати, то духовну бідність слід ненавидіти. Бо саме духовна бідність, а не нестача матеріального, лежить у серці всіх людських страждань.