Sri Chinmoy
Sri Chinmoy Tsytaty pro вдячність
Вдячність — творча сила, мати й батько любові. Саме у вдячності існує справжня любов. Любов розширюється лише тоді, коли є вдячність. Обмежена любов не дає вдячності. Обмежена любов одразу зв’язується чимось — постійними бажаннями або постійними вимогами. Але коли любов безмежна — постійна любов — тоді на передній план виходить вдячність. І ця любов стає всією вдячністю.
Те, за що ми найбільше маємо бути вдячні, ми просто беремо як належне. Без повітря ми не проживемо більше ніж хвилину-дві. Щодня ми вдихаємо й видихаємо, але чи відчуваємо ми вдячність до повітря? Якщо ми не п’ємо воду — ми не виживемо. Навіть наше тіло значною мірою складається з води. Але чи надаємо ми воді цінності? Щоранку, коли ми відкриваємо очі, ми бачимо сонце, яке благословенно дарує нам світло й енергію життя, яких нам так бракує. Але чи ми вдячні сонцю?
Вдячність — найсолодше в житті шукача, у всьому людському житті. Якщо у твоєму серці є вдячність, тоді в очах буде неймовірна солодкість.
Вдячність — це не просто слово; це не просто поняття. Це живе дихання твого справжнього існування на землі.
Служімо світові душею. Плата, яку ми отримаємо за нашу службу, буде у валюті вдячності — вдячності Бога, єдиної вдячності Бога.
Якщо в тобі є справжня вдячність, вона проявиться автоматично. Її буде видно в твоїх очах, навколо твого єства, в твоїй аурі. Це як аромат квітки. У більшості випадків якщо є красива квітка, то аромат буде природно. Квітку й її аромат неможливо розділити.
Побожна вдячність — це чисте щастя. Щастя — певна досконалість.
У духовному житті найпростіший спосіб перемогти его — щодня протягом п’яти хвилин дякувати Богові. Якщо ти не можеш віддати вдячність за п’ять хвилин — скажи її хоча б за одну хвилину. Віддай свою вдячність Богові. Тоді ти відчуєш, як усередині тебе росте солодка, пахуча й прекрасна квітка. Це квітка смиренності.
Найважливіша й найзначніша добра якість у нашому людському житті — вдячність. На жаль, ми якось примудряємося не виражати її ні в думках, ні в діях. Від самого початку життя ми чомусь навчилися не висловлювати її. Тож ми маємо найменше саме того, що нам найбільше потрібно, щоб стати кращою людиною.
Моя вдячність серця — повнота мого життя.
Коли на передній план виходить вдячність серця, коли ти стаєш усією вдячністю, ця вдячність — як потік, потік свідомості. Коли твоя свідомість тече, відчуй, що цей потік-вдячність — мов ріка, яка поливає корінь дерева й саме дерево. Саме завдяки вдячності твоя свідомісна ріка зростатиме й поливатиме дерево досконалості всередині тебе.