З вічною вірою в Нього підпали гору страждань, яку на Індію насипали віками — і вона згорить дотла.
Де в будь-якому суспільстві надто багато законів — це вірна ознака, що воно скоро помре. Якщо вивчити риси Індії, ти побачиш: жодна нація не має такої кількості законів, як індуїсти, і національна смерть є наслідком.
Кожен із нас молиться вдень і вночі за принижених в Індії, яких міцно тримають бідність, жрецькі хитрощі й тиранія — моліться за них вдень і вночі. Я не якийсь мета-лікар, не філософ і навіть не святий. Але я бідний, я люблю бідних… Нехай ці люди стануть для вас Богом — думайте про них, працюйте для них, моліться за них невпинно — і Господь покаже вам шлях.
У кожній людині й у кожній тварині, якими б слабкими чи злими вони не були, великими чи малими, перебуває одна й та сама всеприсутня, всезнаюча Душа. Відмінність не в Душі — відмінність у прояві. Між мною і найменшою твариною різниця лише в прояві, але як принцип він такий самий, як я: він мій брат, у нього та сама Душа, що й у мене. Це — найвеличніший принцип, який проповідувала Індія.
Щоб створити велике майбутнє Індії, вся таємниця — в організації, накопиченні сили та координації волі.
Над усе Індія — земля релігії.
Піднесення жінок, пробудження мас мають прийти першими; і лише тоді може з’явитися будь-яке справжнє добро для країни — для Індії.
Я думаю, що греки першими привезли астрологію до Індії, а від індусів узяли науку про астрономію й повернули її назад із Європи. Бо в Індії ти знайдеш давні вівтарі, зроблені за певним геометричним планом, і деякі речі треба було робити, коли зорі перебували в певних положеннях. Тому я думаю, що греки дали індусам астрологію, а індуси — їм астрономію.
Ті, хто знайомий із літературою Індії, пригадають прекрасну давню історію про таку крайню щедрість: як у Махабхараті розповідається, ціла родина голодувала до смерті й віддала свій останній прийом їжі жебракові. Це не перебільшення — такі речі й досі трапляються.