Ти так звик уявляти себе істотами, які мають свідомість, що тобі просто неможливо уявити свідомість такою, що має тіла. Коли ж ти усвідомиш, що тілесне існування — це лише стан розуму, рух у свідомості, що океан свідомості безмежний і вічний, і що, коли ти торкаєшся свідомості, ти є лише свідком — тоді ти зможеш відступити за межі свідомості цілком.
Розмірковуй про життя як про нескінченне, неподільне, вічно присутнє й вічно активне — аж поки не усвідомиш себе єдиним із ним. Це навіть не так уже й важко, бо ти лише повертаєшся до своєї природної умови.
Збільшу й розширюй свої бажання, аж поки їх не зможе виконати сама реальність. Не бажання є хибним, а його вузькість і дрібність. Бажання — це відданість. Тож будь відданим Реальному, нескінченному, вічному серцю буття. Перетвори бажання на любов. Усе, чого ти хочеш, — бути щасливим. Усі твої бажання, якими б вони не були, — це прояв твого прагнення до щастя.
Коли я дивлюся за межі розуму, я бачу свідка. Поза свідком — нескінченна інтенсивність порожнечі й тиші.