Тоді ми усвідомлюємо, що деградований кокон, у якому ми ховалися, огидний, і ми хочемо якнайсильніше розпалити світло. Насправді, ми не розпалюємо світло, а просто ширше розплющуємо очі. Ми впадаємо в певну гарячку.
Саме задоволення — це шлях до здорового глузду. Задоволення — це відкрити очі реальності ситуації, а не ставати на бік то однієї, то іншої точки зору.
Дивись. Це твій світ! Ти не можеш не дивитися. Нема іншого світу. Це твій світ; це твій бенкет. Ти успадкував це; ти успадкував ці очі; ти успадкував цей світ барв. Подивись на велич усього. Дивись! Не вагайся — дивись! Відкрий очі. Не кліпай — дивись, дивись далі.
Якщо ми розплющимо очі, якщо розкриємо розум, якщо відкриємо серця, ми виявимо, що цей світ – чарівне місце. Він чарівний не тому, що обманює нас або несподівано перетворюється на щось інше, а тому, що він може бути таким яскравим і блискучим.
Ми маємо бачити власними очима й не приймати жодної нав’язаної традиції так, ніби в ній є якась магічна сила.