Щастя — не те, що трапляється з тобою. Це те, що ти сам робиш і визначаєш.
Здатність до дружби, яку можна розвинути, є основою здатності до щастя.
Щастя — це мистецтво розслаблення.
Потрібна мужність ставити на свої ідеї, брати розрахований ризик і діяти. Щоденне життя вимагає мужності, якщо воно має бути дієвим і приносити щастя.
Коли в людини достатня самооцінка, дрібні образи не становлять жодної загрози — їх просто «пропускають повз» і не помічають. Навіть глибші емоційні рани, імовірно, гояться швидше й чистіше — без гноячих виразок, що отруюють життя й псують щастя.
Ми створені, щоб долати середовище, розв’язувати проблеми, досягати цілей — і ми не знаходимо справжнього задоволення чи щастя в житті без перешкод, які треба здолати, і без цілей, які треба досягти.
Щастя властиве людському розуму й його фізичному механізму. Коли ми щасливі, ми думаємо краще, діємо краще, відчуваємо краще й здоровіші.
Щастя — це просто стан розуму, у якому наші думки приємні й добру частину часу.
Справжній успіх і справжнє щастя не лише йдуть разом — одне підсилює інше.
Цей творчий механізм у тобі — безособовий. Він працюватиме автоматично й безособово, щоб досягати цілей успіху й щастя або ж нещастя й поразки — залежно від тих цілей, які ти сам для нього встановиш. Дай йому цілі успіху — і він працюватиме як механізм успіху. Дай йому негативні цілі — і він діятиме так само безособово й так само вірно, як механізм невдачі.