Працюючи, нехай розум і далі буде активним — хай так. Але водночас має бути здатність до тиші.
Сиди в медитації! Але не думай! Дивись лише на свій розум! Ти побачиш, як думки входять у нього. Поки вони не встигли увійти — відкидай їх від свого розуму, доки твій розум не стане здатним до цілковитої тиші.
Не лише більш істинне знання, а й більша сила приходить у тиші й безмовності розуму, який, замість кипіти на поверхні, може піти в свої глибини й слухати.
Коли розум спокійний, тоді істина отримує шанс бути почутою в чистоті тиші.
Немає нічого, що розум може зробити, чого не можна було б зробити краще в нерухомості розуму й у тиші без думок. Коли розум спокійний, тоді істина отримує шанс бути почутою в чистоті мовчання.