Візьми трохи часу, щоб піти всередину — у тиші. Тоді твоя чарівність стане вічною, твоя любов — безумовною, і з’явиться велика сила.
Увійди в тишу самотності — і там вібрація говоритиме з тобою голосом Бога.
Коли ти усвідомлюєш тишу, одразу виникає стан внутрішньої спокійної пильності. Ти присутній. Ти вийшов із тисячоліть колективного людського зумовлення.
Твоя справжня Самість — це тиша всесвіту… Це справжнє Я — найвища реальність. Немає жодного фізичного, тонкого чи навіть причинного всесвіту поза тобою.
Якщо твоя творчість народжується з твоєї тиші — з твого дзену, з твоїх медитацій — тоді вона справжня, оригінальна. Якщо ж вона виходить лише як заняття, бо ти відчуваєш загубленість і «нічого робити» — довга відпустка, тож ти починаєш щось робити… Це не виходить із твоїх тиш; це виходить із твого божевільного розуму.
Слова залучають наш розум, але в тиші ми чуємо Присутність Бога.
Тиша повертає тебе додому й дає тобі ту енергію, якої так бракує, щоб осягнути: «Хто ти є». Осягнути, що є блаженство, є краса, є радість — і що це «Ти»
Тиша не є мовчазною. Тиша говорить. Вона говорить найпереконливіше. Тиша не є нерухомою. Тиша веде. Вона веде найдосконаліше.
Тиша могутня; вона може втихомирити бурі всередині.
Не сприймай чужу мовчанку як його гординю — можливо, він зайнятий боротьбою зі своїм власним «я».
Мовчання добре для душі.
Справжнє прощення та любов виникають природно, без зусиль, із тиші серця, розбитого дощенту.
Незмінне можна осягнути лише в тиші. Коли це осягнено, воно глибоко впливає на мінливе, залишаючись саме незачепленим.
Користь від Мауни (Тиші) незліченна.
Лише досвід тиші — це справжнє й досконале знання.
Тиша — це нескінченна мова. Усна мова заважає іншій мові тиші. У тиші ти в тісному контакті з оточенням. Мова — лише засіб передавати свої думки іншому. Тиша завжди говорить.
Коли людина залишається без думок, вона розуміє іншого за допомогою універсальної мови Тиші.
Справжня творчість народжується лише з тиші.
Мовчання інколи є найкращою відповіддю.
Давайте залишимо в нашому житті трохи місця для роздумів — і місце також для тиші. Погляньмо всередину себе й побачмо, чи є там якась чудова прихована оселя, де ми можемо бути вільними від шуму й суперечок. Послухаймо Слово Бога в тиші — і, можливо, тоді ми зрозуміємо його.
Вище Я тихо шепоче тобі в тиші між твоїми думками.
Іноді великий учитель навчає своїх учнів через тишу. Найкраще й найглибше з навчань не передається через книги, мовлення чи дії — воно передається через тишу. Це особливе навчання розуміють лише тоді, коли ти мовчиш.
Лише пильна тиша може бути істинною.
Найкраще й найшляхетніше досягнення в цьому житті — бути мовчазним і дозволити Богові діяти та говорити всередині. Тому сказано: «У тиші мені було сказано таємне слово».
Тиша — єдина мова осягненого. Практикуй стриманість у словах.