Хибно говорити про реалізацію. Що ж тоді треба реалізувати? Реальне є таким, яким воно завжди є. Ми не створюємо нічого нового й не досягаємо того, чого не мали раніше. Приклад, який наводять у книжках, такий: ми копаємо колодязь і створюємо величезну яму. Простір у ямі чи колодязі не створили ми. Ми лише прибрали землю, яка заповнювала простір. Простір був тоді й є тепер. Так само ми маємо просто прибрати всі віковічні санскари [вроджені схильності], що всередині нас. Коли все це буде віддано, Самість засяє одна.
Ми викопуємо колодязь і створюємо величезну яму. Простір у ямі чи колодязі не створили ми. Ми лише прибрали землю, яка заповнювала цей простір. Простір був тоді й є тепер.
Завдяки щасливому братерству між собою втілені істоти досягають найвищого миру. Тоді вся ця земля сяє, мов один дім. Коли ж люди, втілені істоти, ставляться одне до одного з рівною повагою й мають добрі братерські почуття, тоді панують великий мир і гармонія. Тоді вся ця земля сяє, мов один дім. Увесь світ сяє, як єдине житло всієї людської родини.