Bodhidharma Tsytaty pro карму
Щоб знайти Будду, треба побачити свою природу. Хто бачить свою природу — той Будда. Якщо ти не бачиш своєї природи, закликання Будд, читання сутр, підношення й дотримання обітниць — усе це марне. Закликання Будд дає добру карму, читання сутр — добру пам’ять, дотримання обітниць — добре переродження, підношення — майбутні благословення… але не Будду.
Поки ти не побачив власну природу, не варто ходити й критикувати доброту інших. Немає користі обманювати себе. Добро і зло — різні. Причина й наслідок — ясні. Але дурні не вірять і прямо падають у пекло нескінченної темряви — навіть не знаючи цього. Те, що не дає їм повірити, — тяжкість їхньої карми. Вони подібні до сліпих людей, які не вірять, що існує світло. Навіть якщо ти поясниш їм, вони все одно не вірять, бо вони сліпі. Як вони можуть відрізнити світло?
Інші ж чинять усіляке зло, стверджуючи, що карми не існує. Вони помилково вважають: якщо все порожнє, то чинити зло не є неправильним. Такі люди падають у пекло нескінченної темряви без надії на звільнення. Мудрі не мають такого уявлення.
Що б ми не робили, наша карма не має над нами влади.
Щоб перейти від смертного до Будди, треба покласти край кармі, плекати усвідомлення й прийняти те, що приносить життя.
Будда — це той, хто знаходить свободу і в добрій долі, і в лихій. Його сила така, що карма не може втримати його. Яку б карму не мав — будда перетворює її. Для нього не існують ні рай, ні пекло. Але усвідомленість смертного тьмяніша за усвідомленість будди, який проникає в усе — зсередини й ззовні.
