Bodhidharma
Bodhidharma Tsytaty pro Усвідомленість
Але коли ти лише починаєш Шлях, твоє усвідомлення ще не буде зосередженим. Ти, ймовірно, побачиш різні дивні, схожі на сни картини. Та не сумнівайся: усі такі сцени народжуються з твого власного розуму — і ні звідки більше.
Якщо ти бачиш свою природу, тобі не треба читати сутри або кликати Будд. Ерудиція й знання не лише марні — вони ще й затуманюють твою усвідомленість. Вчення — лише для того, щоб вказати на розум. Коли ти бачиш свій розум, навіщо звертати увагу на вчення?
Але цей розум не десь зовні — не в матеріальному тілі з чотирьох елементів. Без цього розуму ми не можемо рухатися. Тіло не має усвідомлення. Як рослина чи камінь, тіло не має природи. То як воно рухається? Рухає його розум.
Не думати про щось — це дзен. Коли ти це знаєш, ходіння, стояння, сидіння чи лежання — усе, що ти робиш, є дзен. Знати, що розум порожній, — це бачити Будду… Використовувати розум для «реальності» — це ілюзія. Не використовувати розум, щоб шукати реальність, — це усвідомленість. Звільнення від слів — це визволення.
Свідомість смертних не досягає повноти. Поки вони прив’язані до видимостей, вони не усвідомлюють, що їхній розум порожній. І, помилково чіпляючись за подобу речей, вони втрачають Шлях.
Оману називають смертністю. А усвідомлення — Буддовістю.
Щоб перейти від смертного до Будди, треба покласти край кармі, плекати усвідомлення й прийняти те, що приносить життя.
Будда — це той, хто знаходить свободу і в добрій долі, і в лихій. Його сила така, що карма не може втримати його. Яку б карму не мав — будда перетворює її. Для нього не існують ні рай, ні пекло. Але усвідомленість смертного тьмяніша за усвідомленість будди, який проникає в усе — зсередини й ззовні.