Bodhidharma Tsytaty pro людей
Поки ти не побачив власну природу, не варто ходити й критикувати доброту інших. Немає користі обманювати себе. Добро і зло — різні. Причина й наслідок — ясні. Але дурні не вірять і прямо падають у пекло нескінченної темряви — навіть не знаючи цього. Те, що не дає їм повірити, — тяжкість їхньої карми. Вони подібні до сліпих людей, які не вірять, що існує світло. Навіть якщо ти поясниш їм, вони все одно не вірять, бо вони сліпі. Як вони можуть відрізнити світло?
Та омріяні люди не розуміють: їхній власний розум — це Будда. Вони все шукають назовні.
Люди цього світу обмануті. Вони постійно чогось прагнуть — завжди, одним словом, шукають.
Та люди найглибшого розуміння дивляться всередину — і ніщо їх не відволікає. Оскільки ясний розум — це Будда, вони досягають розуміння Будди, не вдаючись до розуму.
Люди, які не бачать власної природи й уявляють, що можуть весь час практикувати бездумність, — брехуни й дурні.
Люди цього світу обмануті. Вони постійно тужать за чимось, завжди — одним словом, шукають. Але мудрі прокидаються. Вони обирають розум замість звичаю. Вони спрямовують розум на високе й дозволяють тілу змінюватися разом із сезонами.
…дурні цього світу воліють шукати мудреців десь далеко. Вони не вірять, що мудрість їхнього власного розуму — це мудрець… Сутри кажуть: «Розум — це навчання». Та люди без розуміння не вірять ні в свій власний розум, ні в те, що, зрозумівши це навчання, вони можуть стати мудрецями. Вони воліють шукати знання на відстані й тягнуться до речей у просторі: образів Будди, світла, пахощів і барв. Вони стають здобиччю неправди й віддають свій розум безумству.
