Carl Jung
Carl Jung Tsytaty pro мрію
Уся ця створена реальність за своєю суттю є суб’єктивною, а сон — це театр, де сам сновидець є водночас: сценою, актором, режисером-підказником, завідувачем сцени, автором, глядачем і критиком.
Жоден сон-символ не можна відокремити від того, хто його бачить; і немає певного, прямолінійного тлумачення будь-якого сну.
Сон, який не зрозуміли, лишається просто подією; коли ж його зрозуміли — він стає живим переживанням.
Я не маю теорії про сни. Я не знаю, як вони виникають. З іншого боку, я знаю: якщо ми достатньо довго й ґрунтовно медитуємо над сном — якщо беремо човен із собою й перевертаємо його знову й знову — майже завжди з нього щось виходить.
Сон — це маленькі приховані двері в найглибше й найінтимніше святилище душі.
Аналіз сновидінь тримається або падає разом із [гіпотезою несвідомого]. Без цього сон здається лише примхою природи — безглуздим зібранням уламків пам’яті, що лишилися від подій дня.
Я завжди казав своїм учням: «Вивчайте символіку якнайбільше; а потім забудьте її, коли аналізуєте сон».
Загальна функція снів — намагатися відновити наш психологічний баланс, створюючи сонний матеріал, який тонко відновлює цілісну психічну рівновагу.
Сон — це маленькі приховані двері в найглибші й найтаємніші сховища душі, що відчиняються в те космічне нічне царство, яке було психікою задовго до будь-якої его-свідомості, і яке залишатиметься психікою незалежно від того, як далеко простягнеться наша его-свідомість.