Carl Jung

Carl Jung

Засновник юнгіанської психології.

Піонер швейцарської психіатрії та психоаналітик, який заснував аналітичну психологію. Він ввів такі поняття, як колективне несвідоме, архетипи та синхронія, які мали глибокий вплив на психологію, філософію та духовність. Дослідження Юнга людської психіки включали вивчення снів, міфів і символів, наголошуючи на важливості інтеграції тіньового Я та розуміння глибинних аспектів людської природи для психологічного зростання та самоусвідомлення.

Carl Jung Tsytaty pro свідомість

  • Несвідоме людини… містить усі патерни життя й поведінки, успадковані від предків, тож кожна людська дитина ще до свідомості має потенційний системний спосіб психічного функціонування, пристосований до життя.
  • Єдине, що справді важить зараз, — чи зможе людина піднятися до вищого морального рівня, до вищої площини свідомості, щоб бути рівною надлюдським силам, які падші ангели використали в її руках. Але вона не зможе зробити поступ, доки не стане значно ближче знайомою зі своєю власною природою.
  • Конфлікт існує строго як можливість піднести нашу свідомість.
  • Розум досяг нинішнього стану свідомості так само, як жолудь виростає в дуб, або як ящери еволюціонували в ссавців.
  • Надуте усвідомлення завжди егоцентричне й зосереджене лише на власному існуванні. Воно нездатне вчитися з минулого, нездатне розуміти події сучасності й нездатне робити правильні висновки про майбутнє. Воно заколисане самим собою — тож із ним неможливо сперечатися. Воно неминуче прирікає себе на катастрофи, які мають його вразити насмерть.
  • Свідомість народжується саме тоді, коли людина відвертається від інстинкту — протиставляє себе інстинкту. Інстинкт — це природа, і він прагне підтримувати природу; тоді як свідомість може шукати лише культуру або її заперечення.
  • Різниця між «природним» процесом індивідуації, який відбувається несвідомо, і тим, що свідомо осягається, — колосальна. У першому випадку свідомість ніде не втручається; кінець лишається таким самим темним, як і початок. У другому випадку стільки темряви виходить на світло, що особистість пронизується світлом, і свідомість неминуче розширюється та набуває глибшого проникнення. Зустріч свідомого й несвідомого має забезпечити, щоб світло, яке сяє в темряві, не лише було зрозуміле темрявою, а й саме осягало її.
  • Немає народження свідомості без болю.
  • Збурення нашого світу й збурення нашої свідомості — одне й те саме.
  • Сон — це маленькі приховані двері в найглибші й найтаємніші сховища душі, що відчиняються в те космічне нічне царство, яке було психікою задовго до будь-якої его-свідомості, і яке залишатиметься психікою незалежно від того, як далеко простягнеться наша его-свідомість.