Paramahamsa Prajnanananda
Paramahamsa Prajnanananda Tsytaty pro Життя
Час — це потік. Є прислів’я: «Час і хвиля нікого не чекають». Хто шанує час, того й час шанує та визнає. Марнувати час — марнувати життя.
Це творіння — гра, і ми теж у грі; тож чому б тобі не грати? Життя — це гра — грай її. Життя — це випробування — прийми його. Життя — це пісня — співай її. Життя — це сон — насолоджуйся ним. Життя прекрасне.
Ми зайняті тим, що граємося іграшками его. Без сумніву, таке життя — життя більшості людей у світі.
Ми рідко думаємо й діємо свідомо. Тварини не мають вибору й просто живуть інстинктом. Натомість люди мають бути свідомими щодо того, що вони роблять, бо вони справді мають вибір, розрізнення, інтелект і раціональність. Як виконувати всі дії в свідомості? Духовне життя — це свідомий спосіб існування, і воно починається зі свідомого дихання. Якщо ти стежиш за своїм диханням і усвідомлюєш кожне вдихання та видихання, ти будеш свідомим кожної думки й кожної дії. Дихання постійно входить і виходить на тлі всіх твоїх занять. Якщо ти усвідомлюєш своє дихання й постійно за ним спостерігаєш, ти досягнеш того, що будеш свідомим усіх своїх думок і всіх своїх дій.
Ми живемо в тілі, як у домі, в якому можна жити протягом одного життя. Одні люблять тіло й прив’язуються до нього. Інші вважають тіло всім, а дехто навіть думає: «Я — тіло». Є люди, яким не подобається або не подобається їхнє тіло. І безперечно, ми можемо дивуватися, чому так багато людей не люблять своє тіло, якщо вони його обрали. Їхнє страждання — наслідок їхньої власної невігластва. Справді, усе страждання походить від невігластва. «Мені не подобається це тіло; я хочу його змінити. Я не виглядаю гарно; я потворний».
«Це тіло — до-помислене, до-заплановане». Перш ніж ми народжуємося в цей світ, ми плануємо наші тіла. Ми вирішуємо, який тип тіла ми хочемо. Але ми цього не пам’ятаємо — ми забули. Ми також вирішуємо, де народитися; це наш план, а не чиїсь чужі. Те саме стосується й того, яке життя ми хочемо прожити. Коли ми подорожуємо, ми вирішуємо, куди їхати. Коли вирушаємо в поїздку, ми влаштовуємо багато речей. Так само, коли ми «подорожуємо» на Землю, ми влаштовуємо й готуємо наші тіла, наші родини, яке життя ми матимемо — усе це було нашим. Тому й кажуть: ittham prakalpite dehe: «У цьому тілі, яке було заздалегідь заплановане тобою». Отже, нам не треба бути нещасними через наші тіла. Чому? Бо ми отримуємо те, чого хотіли. Ми отримуємо тіло, яке бажали. Якщо ми хочемо пережити свободу, треба плекати це бажання в собі. Ittham prakalpite dehe: «Це тіло — наша думка, наше творіння».
Через нашу карму ми склали певні плани й здобули тіло. Ми прийшли у цей світ, прикрашені прекрасними оздобами. Що це за оздоби? Кажуть: «анаді васана малах» — «у тебе є гірлянда, намисто, зроблене з бажань без початку». Васана означає «бажання», а анаді — «без початку»; тож у нас є прекрасне намисто бажань без початку, а також нескінченне честолюбство. Але ця гірлянда не нова. «Анаді» означає, що від незапам’ятних часів ми носимо васани — бажання — життя за життям.
Це творіння — думка. І наше життя теж — думка.
Ми плануємо наше наступне життя, не маючи жодного знання про те, що робимо. Тож ми не знаємо, що станеться. Це може бути щось добре, щось приємне. А може бути й зовсім неприємне.
Ти справді хочеш бути йогом? Ти справді хочеш внутрішнього перетворення? Частинка заліза, пов’язана з магнітом, змінюється на магніт. Вона поводиться як магніт. Якщо ти справді хочеш краси йоги — будь постійно пов’язаний із Богом. Немає розділення між тобою і Богом. Хіба хвиля може думати, що має окреме існування від океану? Хвиля народжується в океані, живе в океані й зрештою зливається з океаном. Океан і хвилі — одне, і завжди були одним. Усвідом це як Йогу — єдність, зв’язок, тотожність і онeness із Ним. Твоє все — Бог. Кожен аспект твого життя — Бог. Будь ласка, слідуй своєму Учителю. Практикуй техніку Крія-Йоги щодня, регулярно й щиро. Ця техніка сама по собі — божественна. Вона зробить тебе більш божественним і таким, що усвідомив.
Перша частина вірша каже: ittham prakalpite dehe — «в цьому тілі, яке було задумане тобою ще до народження», задумане твоєю власною кармою. Jiva vasati sarvagah — «індивідуальна істота, гідна й здатна йти всюди». Після роздумів над цими словами чи будемо ми сумніватися у своєму становищі в житті? Ми плануємо своє життя ще до народження, так само як і тіла, середовища та обставини. Тож ми маємо прийняти своє становище й з вдячністю взяти на себе відповідальність.