Релігійні та духовні лідери мають нести відповідальність за екологічний активізм — не лише тому, що вони мають доступ до великих спільнот і можуть впливати на голосування, а тому, що служіння є невід’ємною частиною релігійного та духовного життя.
Бгакті-йога — це наука перетворення матеріального на духовне через гармонізацію наших стосунків, здібностей і власності в відданості Господу.
Духовний поступ без контролю розуму — це просто ілюзія.
Сльози розлуки між двома вайшнавами, якщо вони ґрунтуються на знанні й істині, — одне з найвищих і найочисніших духовних переживань.
Справжнє визначення успіху з духовної перспективи — коли людина здатна шукати сутність і бачити руку Бога в кожній ситуації.
Щоб досягати духовного прогресу, ми маємо бути дуже уважними у стосунках із власним розумом.
Великі душі милосердні. Шріла Прабгупада радів навіть дрібницям, які хтось робив, навіть якщо в тієї людини було багато поганих якостей. Його радість була його милістю, бо він знав: якщо він не радітиме, Крішна не радітиме; а якщо Крішна не радітиме — для цієї людини не буде надії на духовний поступ.
Нічого духовного неможливо по-справжньому збагнути в істині без милості Господа. Ми не можемо осягнути Крішну нашою інтелектуальністю, пам’яттю чи будь-якими матеріальними здібностями або якостями. Ми використовуємо все це в Його служінні.
Якщо ми не будемо дуже уважно слухати з великою вірою порядок духовного вчителя, ми не зрозуміємо, що таке милосердя Крішни і як воно приходить на нас.
Коли духовні ідеали стають основою стосунків, стосунки можуть пережити будь-які випробування, що можуть виникнути.
Насправді, коли серце болить від того, що бачить страждання інших, воно пробуджує справжній духовний екстаз. Чому? Бо це приємно Крішні, і ми ділимося духом Крішни — любов’ю — у настрої служіння.
Якщо хтось серйозно прагне духовного поступу, він має дисциплінувати свій час.
Наша духовна поступливість залежить від того, як Крішна бачить нас.
Коли ми знаємо, що не знаємо нічого, це означає: ми знаємо щось. А коли ми знаємо, що знаємо щось — це означає: ми не знаємо нічого. Це духовна геометрія.
Кожна мить досконала й священна, і божественна сила влаштувала її якимось непомітним чином та вплела в наш хитромудрий гобелен життя — для нашого духовного поступу.
Якщо духовна людина має любов, мир, самоконтроль і співчуття, ми можемо зрозуміти, що вона насправді правильно пов’язана зі своїм корінням…
Коли ми чуємо духовну бесіду, можемо відчути, що вже знаємо це. Але коли доходить до застосування, ми забуваємо. Тому так важливо практикувати духовність для практичного застосування духовного знання.
Відданий радіє, коли бачить, як інші отримують милість духовного майстра й Господа. Він ніколи не заздрить нікому.
Коли ми пізнаємо себе духовно, ми природно пізнаємо й інших: пізнаємо їхню духовну сутність. Тоді наші стосунки стають глибокими, вічно значущими й безмежно наповненими сенсом.
Слова духовного майстра — це енергія Господа Баларами.
Наш духовний поступ залежить від настанови служіння та щирого співу (санкіртани).