Той, хто любить Крішну, віддасть Йому все, чого Він хоче, і уникатиме підносити те, що небажане або не просилося. Тож м’ясо, рибу й яйця не слід підносити Крішні… Натомість овочі, зерно, фрукти, молоко й вода — належна їжа для людей, і це сам Господь Крішна визначив. Усе інше, що ти їси, не можна піднести Йому, бо Він цього не прийме.
Благословенність будь-якої ситуації — у тому, як вона наближає нас до Крішни.
Коли анартхи буде усунено співанням Святого Імені, тоді форма Крішни, Його якості та Його ігри самі собою проявляться з Імені. Немає потреби штучно намагатися згадувати Його форму, якості та ігри.
Той, хто постійно поглинений обговоренням Шрі Харі, є святим. Той, хто постійно зайнятий служінням Вищій Особистості Бога, є святим. Той, хто у всіх своїх починаннях намагається служити Крішні, є святим.
Я — як бджола, сп’яніла нектаром любові Крішни; я не можу терпіти розлуку з Ним.
Для милості Крішни потрібні дві речі: втручання відданого й наша власна щирість.
Крішна — мій притулок, моя оселя, моє все. У Його обіймах я знаходжу мир і задоволення.
Щоб любити Крішну, треба любити все, що любить Крішна — тією ж мірою, якою ти любиш Крішну.
Немає великої чи малої служби з огляду на зовнішні міркування. Для Крішни велике й мале визначається лише змістом нашої щирості та чистотою нашої любові.
Якщо ми робимо щось, то маємо робити це з правильної причини — заради служіння Крішні. Якщо ми робимо це в служінні Крішні, ми не зможемо помилитися.
Святе ім’я Крішни має надзвичайну духовну силу, бо ім’я Бога не відмінне від Самого Бога.
Старий батько (Бабаджі) — це Крішна.
Майя влаштовує матеріальний світ так, щоб тримати нас подалі від Крішни.
Щиро служачи настановам великих душ у дусі смирення, Крішна задоволений і дарує нам вищий смак слухання та співу.
Крішна був таємничо зачатий у лоні Деваки — так само, як західне сонце дарує свої промені висхідному місяцю на Сході.
Відійди від усіх книжок і форм — і дозволь своїй душі побачити свою Самість. «Ми введені в оману й збожеволені книжками», — каже Шрі Крішна.
Золото й срібло не мають для мене цінності; моє єдине багатство — ім’я Крішни.
Коли я співаю — я співаю лише про Крішну; коли я танцюю — я танцюю лише для Нього.
У духовному житті треба вести все своє життя під проводом гуру. Лише той, хто здійснює своє духовне життя за вказівками духовного наставника, може осягнути милість Крішни.
Моя любов до Крішни безмежна; це полум’я, що горить вічно.
Найгірша трагедія в тому, що некерований розум краде нашу свідомість у Крішни — і це є початком, суттю всіх страждань.
Великі душі милосердні. Шріла Прабгупада радів навіть дрібницям, які хтось робив, навіть якщо в тієї людини було багато поганих якостей. Його радість була його милістю, бо він знав: якщо він не радітиме, Крішна не радітиме; а якщо Крішна не радітиме — для цієї людини не буде надії на духовний поступ.
Наша головна хвороба – це збирати речі, які не пов'язані з Крішною.
Господь Крішна… проголошує самореалізацію, істинну мудрість, як найвищу гілку всіх людських знань — царя всіх наук, саму сутність дгарми («релігії»), бо лише вона назавжди вириває з коренем причину трьох видів страждання людини й відкриває їй її справжню природу Блаженства. Самореалізація — це йога, або «єдність» з істиною: пряме сприйняття чи переживання істини всезнаючою інтуїтивною здатністю душі.
Справжня терпимість — це не просто терпіти заради самого терпіти. Це терпіти труднощі, щоб дарувати радість Крішні й служити іншим.