Чи справді великі духовні вчення закликають нас боротися зі злом, тому що ми на боці світла, на боці миру? Чи вони говорять нам боротися проти іншого «небажаного» боку, поганого і чорного. Це велике запитання. Якщо є мудрість у священних вченнях, війни не повинно бути. Поки людина залучена до війни, намагаючись захищатися або нападати, її дія не є священною; вона є мирською, дуалістичною, ситуацією на полі бою.
Ми маємо зробити перший крок самі, а не чекати, що він прийде з феноменального світу чи від інших людей. Якщо ми медитуємо вдома й випадково живемо посеред Головної вулиці, ми не можемо зупинити рух лише тому, що хочемо миру й тиші. Але ми можемо зупинити себе: прийняти шум. Бо шум теж містить тишу. Ми маємо впустити себе в нього й нічого не чекати ззовні — так, як робив Будда. І ми маємо прийняти будь-яку ситуацію, що виникає.