Погані новини, важкі новини ти почуєш, але так, щоб не втратити миру. Це можливо. Ми маємо пройти крізь це: те, що зараз здається неможливим, колись стане можливим — бо всі ми маємо зростати.
Найбільше нещастя, яке може спіткати людину, — втратити внутрішній спокій. Ніяка зовнішня сила не може забрати його. Це власні думки й власні вчинки крадуть його в нас.
Лише думки про Бога й палка любов до Нього приносять мир.
Краще за довгу промову — одне слово, що приносить мир.
Мир — це щось відчутне. Він приглушує спрямовану назовні енергію розуму й живить серце, що прагне. Мир — не лише відсутність сварок і бійок. Справжній мир не залежить від гуркоту світу — ні зовнішнього, ні внутрішнього. Це море миру — у нашій владі, якщо ми практикуємо духовне життя.
Бог дарує нам здатність відкриватися до миру. Якщо ми цього не робимо, то ми відповідальні за те, що війни тривають.
Можна жити в мирі.
Щоб досягти миру — навчай миру.
Усі речі, які справді важливі — краса, любов, творчість, радість і внутрішній мир — народжуються поза межами розуму.
Де є Любов і Мудрість — там немає ні Страху, ні Невігластва. Де є Терпіння й Смиренність — там немає ні Гніву, ні Дратівливості. Де є Бідність і Радість — там немає ні Жадібності, ні Скупості. Де є Мир і Споглядання — там немає ні Турбот, ні Неспокою. Де є Страх Божий, щоб охороняти оселю, туди не може ввійти жоден ворог. Де є Милосердя й Розсудливість — там немає ні Надміру, ні Жорстокості.
Час, який ти проводиш із Ісусом у Пресвятій Тайні, — це найкращий час, який ти проведеш на землі. Кожна мить, проведена з Ісусом, поглиблює твоє єднання з Ним і робить твою душу в Небесах дедалі славнішою й прекраснішою, а також допомагає принести вічний мир на землю.
Смерть — неминуча річ. Коли людина зробила те, що вважає своїм обов’язком перед своїм народом і своєю країною, вона може спочити в мирі. Я вірю, що доклав тих зусиль — і тому я спатиму в вічності.
Я благаю вас виявляти найбільшу можливу пошану й честь до найсвятішого Тіла і Крові нашого Господа Ісуса Христа, через Нього все — чи на землі, чи на небі — було приведено до миру й примирено з Всемогутнім Богом.
Багато людей дуже, дуже переймаються дітьми в Індії, дітьми в Африці, де чимало хто помирає — можливо, від недоїдання, від голоду тощо. Але вони вмирають не випадково — волею матері. І саме це сьогодні є найбільшим руйнівником миру. Бо якщо мати може вбити власну дитину — що лишається мені вбивати тебе, а тобі вбивати мене? Між нами немає нічого.
Я скажу тобі одну річ: якщо хочеш миру в розумі, не звинувачуй інших.
Поки ти не знаєш себе, немає миру.
Мир тому, хто йде Прямим Шляхом!
З кожною хвилиною, з кожним подихом, з кожним атомом нашого тіла ми маємо повторювати цей мантричний заклик: «відданість, відданість, дарування, дарування, любов, любов». Це найкраща йога, що принесе нам постійний спокій і радість.
Ходімо вперед у мирі, очі — на небо, єдина мета наших трудів.
Якщо ти не знаходиш миру всередині, ти не знайдеш його ніде більше. Мета життя — досягнення миру, а не здобуття влади, імені, слави й багатства.
Ми забуваємо, що попри поверхневі відмінності між нами, люди рівні в головному прагненні до миру й щастя.
Знати Самість як єдину Реальність і все інше як тимчасове та минуще — це свобода, мир і радість. Усе дуже просто. Замість того щоб бачити речі як уявні, навчися бачити їх такими, як вони є. Коли ти зможеш бачити все як є, ти також побачиш себе таким, як ти є. Це схоже на очищення дзеркала. Те саме дзеркало, яке показує тобі світ таким, як він є, покаже й твоє власне обличчя. Думка «я є» — це полотно для полірування. Користуйся ним.
Я вже мертвий. Фізична смерть у моєму випадку нічого не змінить. Я — істота поза часом. Я вільний від бажання й страху, бо я не пам’ятаю минулого й не уявляю майбутнього. Де немає імен і форм — як там можуть бути бажання й страх? З безбажанням приходить позачасовість. Я в безпеці, бо те, чого немає, не може торкнутися того, що є. Ти відчуваєш небезпеку, бо уявляєш її. Звісно, твоє тіло саме по собі складне й уразливе та потребує захисту. Але не ти. Щойно ти усвідомиш свою непорушну сутність — ти будеш у мирі.
Хоч народження й смерть — природні явища, та все ж смерть близької й дорогої людини болюча. Але подумай ось про що: те, що сталося, не можна скасувати. Тому слід думати про обов’язок щодо душі померлого, щоб душа могла спочити в мирі. Якщо ти дозволиш собі збуритися, тоді душа не зможе бути спокійною.
Поміркуй, чи виконання обраної тобою мети означатиме успіх. Що таке успіх? Якщо ти маєш здоров’я й багатство, але маєш проблеми з усіма (включно з собою), то твоє життя не є успішним. Існування стає марним, якщо ти не можеш знайти щастя. Коли втрачається багатство — ти втрачаєш трохи; коли втрачається здоров’я — ти втрачаєш щось більш значуще; але коли втрачається мир у розумі — ти втрачаєш найвищу коштовність.