Почни зміцнювати в собі довіру й радість до власного багатства. Це багатство — сутність щедрості. Це сутність винахідливості: ти можеш мати справу з тим, що є поруч, і не відчувати себе знедоленим.
Співчуття не має нічого спільного з досягненнями. Воно просторе і дуже щедре. Коли людина розвиває справжнє співчуття, вона не впевнена, чи виявляє вона щедрість до інших, чи до себе, бо співчуття – це екологічна щедрість, без напрямку, без «для мене» та без «для них». Воно наповнене радістю, спонтанно існуючою радістю, постійною радістю у сенсі довіри, у сенсі того, що радість містить величезне багатство, розкіш.
Коли ти відкидаєш непотрібні речі, ти нарешті можеш злетіти й полетіти в безмежний простір. Там так синьо, так яскраво, так добре — так повітряно й свіжо. Ти можеш розправити крила й вдихнути повітря. Ти можеш робити все, що хочеш. Ти відчув радісність і радість — і нарешті в тобі настає блаженство свободи.