Радість не потребує об’єкта; вона — наша власна природа.
Справжня смиренність — це дарувати радість іншим.
Якщо ти хочеш зробити у світі одну добру справу, найкраще, що ти можеш зробити, — подарувати іншим радість.
Щастя — всередині. Радість — всередині. Любов — всередині. Царство небесне — всередині. Та ми шукаємо назовні.
Люди шукають радість всюди, не знаючи, що Самість — джерело всієї радості.
Коли ти ділишся своїм горем, воно не зменшиться. Коли ти не ділишся своєю радістю — вона зменшується. Ділись своїми проблемами лише з Божественним, а не з кимось іншим, бо це лише примножить проблеми. Ділись своєю радістю з усіма. Слухай інших — та не слухай. Якщо твій розум застрягає в їхніх проблемах, то не лише вони стають нещасними — ти також стаєш нещасним.
Шлях Любові — не виснажливий шлях. Це шлях радості. Це шлях співу й танцю. Це не пустеля. Це долина квітів.
Ми можемо не бути здатними дати багато, але завжди можемо дарувати радість, що народжується в серці, яке ЛЮБИТЬ БОГА.
Якщо ти — той, хто бере радість, ти отримаєш нещастя; якщо ти — той, хто дарує радість, ти отримаєш радість і любов.
Поспіх, щоб насолоджуватися, краде радість у життя й лише заперечує щастя та свободу «тут і тепер».
Усі речі, які справді важливі — краса, любов, творчість, радість і внутрішній мир — народжуються поза межами розуму.
Де є Любов і Мудрість — там немає ні Страху, ні Невігластва. Де є Терпіння й Смиренність — там немає ні Гніву, ні Дратівливості. Де є Бідність і Радість — там немає ні Жадібності, ні Скупості. Де є Мир і Споглядання — там немає ні Турбот, ні Неспокою. Де є Страх Божий, щоб охороняти оселю, туди не може ввійти жоден ворог. Де є Милосердя й Розсудливість — там немає ні Надміру, ні Жорстокості.
Вчися завжди мати радість, бо не личить слузі Бога показувати перед братом чи кимось іншим сум або обличчя, сповнене тривоги.
Найздоровіша відповідь на життя — радість.
Чи ти знав, що таке віддати іншому свою їжу й піти без неї? Це дає щастя, якого не може дати вечеря, з’їдена самотужки. Чи ти знав, що таке віддати іншому свій плащ і обійтися без нього самому? Це дає радість, яку не може дати задоволення власних бажань.
Джерело любові глибоко в нас, і ми можемо допомогти іншим відчути багато щастя. Одне слово, одна дія, одна думка можуть зменшити страждання іншої людини й принести їй радість.
Радість не залежить від зовнішніх обставин. Радість — це те, що ми можемо мати за будь-яких обставин, коли нам сумно або коли нам добре. Зовнішні обставини завжди нейтральні. Вони здаються щасливими чи сумними залежно від того, які настрої має розум.
Я спав і бачив сон, що життя — це радість. Я прокинувся й побачив: життя — це служіння. Я діяв — і ось: служіння було радістю.
З кожною хвилиною, з кожним подихом, з кожним атомом нашого тіла ми маємо повторювати цей мантричний заклик: «відданість, відданість, дарування, дарування, любов, любов». Це найкраща йога, що принесе нам постійний спокій і радість.
Ми прийшли не для того, щоб брати в полон, а щоб віддаватися все глибше — свободі й радості.
Подбай, щоб тебе раптом не охопив сум через негаразди цього світу, бо ти не знаєш, яке добро вони несуть: усе це визначено Божими судами для вічної радості обраних.
Душа народить Особу, якщо Бог засміється в неї, а вона засміється у відповідь Йому. Щоб говорити притчею, Отець сміється в Сина, а Син сміється у відповідь Отцю; і цей сміх породжує прихильність, а прихильність породжує радість, а радість породжує любов, а любов породжує Особу, а Особа породжує Святого Духа.
Щоб звільнитися від неволі, мудрий має практикувати розрізнення між «Одним-Самим» і его-«я». Лише цим ти наповнишся радістю, пізнаючи Самість як Чисте Буття, Свідомість і Блаженство.
Знати Самість як єдину Реальність і все інше як тимчасове та минуще — це свобода, мир і радість. Усе дуже просто. Замість того щоб бачити речі як уявні, навчися бачити їх такими, як вони є. Коли ти зможеш бачити все як є, ти також побачиш себе таким, як ти є. Це схоже на очищення дзеркала. Те саме дзеркало, яке показує тобі світ таким, як він є, покаже й твоє власне обличчя. Думка «я є» — це полотно для полірування. Користуйся ним.
Тиша повертає тебе додому й дає тобі ту енергію, якої так бракує, щоб осягнути: «Хто ти є». Осягнути, що є блаженство, є краса, є радість — і що це «Ти»