Osho (Rajneesh)
Osho (Rajneesh) Tsytaty pro его
Де існує бажання — там існує его; і де існує его — там існує ілюзія, бо его — найбільша ілюзія. Навіть у жебрака, який не має нічого іншого, ти знайдеш те саме его, що й у Олександра Македонського, бо бажання — одне й те саме. Олександр може мати багато грошей і багато влади — це не має значення; він усе одно бажає. Жебрак може не мати нічого, але він теж бажає.
Его може існувати лише з цілями, амбіціями, бажаннями.
Его не може принести у світ нічого надзвичайного; надзвичайне приходить лише через безегоїстність. Так само — і з музикантом, і з поетом, і з танцівником. Так само — і з кожним.
Его — це лише стиснена неусвідомленість. Коли ти з часом усвідомиш цю стиснену неусвідомленість, яку ми називаємо «его», вона зникає. Так само, як якщо ти принесеш лампу в кімнату — і темрява зникне. Усвідомлення — це лампа, та сама лампа, про яку ми говорили в перший день. Будь лампою для самого себе.
Пам’ятай: фрустрація — це наслідок очікувань, а его завжди чекає. Его — жебрак.
Его — як надто багато темних хмар навколо сонця: сонце губиться.
Є два види свідків. Один — це люди, що тебе оточують. Ти постійно усвідомлюєш, що тебе спостерігають, що ти під наглядом. Коли стільки очей дивиться на тебе, ти зводишся до об’єкта… і ти боїшся, бо вони можуть не оцінити тебе. Вони можуть не підживлювати твоє его, вони можуть не любити тебе, вони можуть відкинути тебе. І тепер ти в їхніх руках.
Оскільки немає его, Бог може текти через тебе; стає можливою велика творчість.
Твоє его — лише ідея, вкорінена в твоєму розумі. Воно отруйне. Его дедалі більше жене тебе в безумство.
Ось що я маю на увазі, коли кажу «стати релігійним»: без провини, без его, без будь-яких трюків… просто бути тут і тепер… бути з деревами, птахами, річками, горами й зорями.
Людина без его — це людина без ідеалів. Нехай це буде критерієм, і ти натрапиш на фундаментальне. Людина без его — це людина без ідеалів. Тоді як може бути створене его? — бракує самої енергії. Енергія народжується з тертя, суперечності, боротьби, волі.
Коли ти в гніві, в пристрасті, насильницький, агресивний — ти відчуваєш у собі кристалізоване его. А коли ти в любові, в співчутті — його там немає.
Поки є «я», любов неможлива. Усе, що ми називаємо любов’ю, — це лише бажання, туга, пристрасть і прив’язаність; доки є его, усе це зв’язує одне з одним.
Прив’язаність — це тінь его. Прив’язаності виникають там, де ти бачиш: «Я є».
Его — це острів в океані Пекла. Ти хочеш позбутися Пекла, але не хочеш позбутися того острова. Тоді й виникають біди.