Osho (Rajneesh) Tsytaty pro смерть
Де б ти не відчував страх, спробуй дослідити — і ти знайдеш десь за ним смерть, що ховається. Усякий страх — це страх смерті. Смерть — єдине джерело страху.
Ти існуєш у часі, але належиш вічності — ти є проникненням вічності у світ часу. Ти безсмертний, живеш у тілі смерті. Твоя свідомість не знає смерті й не знає народження. Народжується й помирає лише твоє тіло. Але ти не усвідомлюєш своєї свідомості. Ти не усвідомлюєш власної свідомості — і в цьому вся майстерність медитації: стати свідомим свідомості самої.
Смерть — найбільша з усіх ілюзій.
У житті ти можеш бути бідним або багатим, але смерть — великий зрівнювач. Найбільший комунізм — у смерті. Як би ти не жив — різниці немає; смерть стається однаково. У житті рівність неможлива; у смерті неможлива нерівність. Усвідом це, поміркуй про це.
У той день, коли ти думаєш, що знаєш, — сталася твоя смерть: бо тепер не буде ні подиву, ні радості, ні сюрпризу. Тепер ти житимеш мертвим життям.
Медитація — це лише зусилля відкинути всі чужі елементи, щоб ти побачив себе таким, яким ти був до народження, віддзеркаленим у своїй чистоті. Це велика тиша й велика радість бути там. І щойно ти починаєш там перебувати — немає ні смерті, ні часу. Зникає весь страх, вся жадібність, весь гнів: ти просто там — без ідеї, без бажання.
Як день не може існувати без ночі, як життя не може існувати без смерті, так творчість не може існувати без тиші. І навпаки також істинно: тиша не може існувати без творчості.
Ніколи не наслідуй чужої ідеї — це дуже небезпечно, бо ти станеш наслідувачем. Завжди йди за власною природою, природою Самості; лише тоді ти досягнеш свободи. Краще померти, йдучи за своєю природою, ніж жити, йдучи за природою когось іншого, бо це буде псевдожиття. Померти, йдучи за своєю природою, — прекрасно, бо така смерть теж буде справжньою.
