Osho (Rajneesh)
Osho (Rajneesh) Tsytaty pro людей
Допомагайте людям медитувати, бо немає нічого більш творчого, ніж медитація. Кожне мистецтво й кожна творчість можуть неймовірно посилитися завдяки медитації. Якщо хтось — художник — і починає медитувати, його картина зробить раптовий стрибок: стане надзвичайно глибокою, бо все, що ти малюєш, відображає твій розум. Якщо розум іде глибше — твій живопис ітиме глибше. Ти малюєш свій розум. Що ще можна малювати? Ти малюєш себе.
Без шлюбу не було б зречення. Будда не залишив би світ — навіщо? Його дружина Яшодхара, мабуть, створила б обставини. Махавіра не втік би в гори. Без шлюбу не було б Будди, не було б Махавіри. Подумай: історія була б дуже пласкою, без солі, без смаку. Шлюб тримає цей весь «сором’язливий круговерть» без кінця. Люди називають це «каруселлю».
Дуже небагато людей приймають як творчих: кілька художників, кілька поетів — один на одного. Це дурість! Кожна людина — народжений творець. Подивіться на дітей: ви побачите — всі діти творчі. Згодом ми знищуємо їхню творчість.
Будь щасливим — і медитація прийде. Будь щасливим — і релігія прийде. Щастя — базова умова. Люди стають релігійними лише тоді, коли вони нещасні — і тоді їхня релігія є несправжньою. Спробуй зрозуміти, чому ти нещасний.
Не існує досконалих людей. А якби вони існували, це було б дуже нудно. Саме недосконалість робить життя цікавим.
Пам’ятай від цієї миті: завжди обирай те, що є добрим для тебе і добрим для інших. Обирай творчість. Стань благословенням для існування — бо це єдиний спосіб, яким ми можемо переконати Бога стати благословенням для нас. Це єдина справжня молитва: стати благословенням для всіх — для людей, для тварин, для дерев, для життя в усіх його формах. Якщо залишатися свідомо уважним — повільно-повільно мистецтво вивчається; повільно-повільно воно стає природним.
Для мене духовність потребує чесної індивідуальності. Вона не дозволяє жодної залежності. Вона створює для себе свободу — якою б не була ціна. Вона ніколи не в натовпі, бо натовп ніколи не знаходив жодної істини. Істину знаходили лише в самотності людей.
Лише людина внутрішніх тиш стає творцем. І нам у світі потрібно дедалі більше творчих людей. Їхня сама творчість, їхня сама тиша, їхня сама любов, їхній самий мир — стануть єдиним способом захистити цю прекрасну планету.
Гроші не мають бути в руках окремих людей; інакше вони створять проблему бути обтяженим провиною. Але гроші можуть зробити життя людей дуже багатим. Якщо комуна володіє грошима, вона може дати тобі всі можливості, які тобі потрібні: всю освіту, всі творчі виміри життя.
Люди можуть бути щасливими лише одним способом: якщо вони автентично є собою. Тоді джерела щастя починають текти; вони стають живішими, їх приємно бачити, приємно бути поруч — вони наче пісня, наче танець.
Я не навчаю вегетаріанству; це побічний плід медитації. Де відбулася медитація, люди стають вегетаріанцями — завжди — протягом тисячоліть.
Мільйони людей вирішили не бути чутливими. Вони наростили на собі товсті шкіри, щоб уникнути болю від будь-кого. Але це коштує дорого. Ніхто не може їх поранити — але ніхто не може й зробити їх щасливими.
Лише ті люди, що носять чужі думки, потребують підтримки інших.
Є два види свідків. Один — це люди, що тебе оточують. Ти постійно усвідомлюєш, що тебе спостерігають, що ти під наглядом. Коли стільки очей дивиться на тебе, ти зводишся до об’єкта… і ти боїшся, бо вони можуть не оцінити тебе. Вони можуть не підживлювати твоє его, вони можуть не любити тебе, вони можуть відкинути тебе. І тепер ти в їхніх руках.
Уся твоя серйозність — про піщані замки. І одного дня ти сам підеш геть, розтопчеш їх, і не озирнешся. Ті, хто сприймає це надто серйозно, пропускають красу гри.
Якщо ти щасливий — ти щасливий; ніхто не питає, чому ти щасливий. Так, якщо ти нещасний — питання доречне. Якщо ти нещасний, хтось може запитати, чому ти нещасний, і питання доречне — бо нещастя суперечить природі, відбувається щось неправильне. Коли ти щасливий, ніхто не питає, чому ти щасливий, окрім кількох невротиків. Такі люди є; я не можу заперечити можливість цього.
Усі люди народжуються з здатністю насолоджуватися, але не з умінням. Люди думають: раз вони живі, дихають і існують — значить, вони знають, як насолоджуватися. Це чиста дурість. Насолода — велике мистецтво, велика дисципліна. Це така ж тонка дисципліна, як музика, поезія чи малярство. Це найвища творчість.
Я говорю про зовсім іншу творчість. Тадж-Махал… просто дивишся на нього в повню — і велика медитація неодмінно народиться в тобі. Або храми Кхаджурахо, Конарк, Пурі — просто медитуй на них, і ти здивуєшся, як усе твоє сексуальне перетворюється на любов. Це чудеса творчості. Їх не створили патологічні люди — їх створили ті, хто досяг.