Swami Sarvapriyananda
Swami Sarvapriyananda Tsytaty pro всесвіт
Твоя справжня Самість — це тиша всесвіту… Це справжнє Я — найвища реальність. Немає жодного фізичного, тонкого чи навіть причинного всесвіту поза тобою.
Я не є згустком плоті й думок. Я — свідомість, якій з’являється весь цей всесвіт… Тепер тонке питання: що це за предмети, які постають перед нами? Вони відмінні, зовнішні щодо свідомості, чи певним чином внутрішні для свідомості? … І світ, і тіло переживаються в думці, а думки переживаються в свідомості. Коли ти йдеш цим шляхом думки, тоді початкова відмінність, яку ти зробив, щоб сприймати себе як істоту чистої свідомості, починає відкривати не лише свідомість, а й усе, що свідомість усвідомлює: весь зовнішній всесвіт, весь внутрішній всесвіт думок і емоцій — і все це теж не відмінне від свідомості. Істина в тому, що свідомість відмінна від усього, що вона переживає й освітлює, але те, що вона переживає й освітлює, насправді не відмінне від свідомості, бо сказати, ніби щось існує поза свідомістю, — це лише абстракція.
Лише свідомість — це реальність, а те, що ми вважаємо несвідомим — матерія, час, простір, тіла, цей світ — є проявами в свідомості, а не чимось окремим від свідомості. Так само, як сон, коли ти засинаєш і бачиш сон: усе, що ти бачиш у сні, не має існування поза твоїм власним розумом. Так само й увесь цей Всесвіт, який ми переживаємо, не має існування поза свідомістю… У сні немає розумної, логічної відповіді для сну.
З цього погляду всесвіт не створюється і не знищується. Він — не що інше, як ти. Він з’являється в тобі, світить у тобі й зникає всередині тебе.
Коментар Шанкари до Брахма-сутри — основа Адвайта-веданти, недуальної веданти… «Недуальна» означає: окрім тебе — цього справжнього Я — немає нічого іншого. Ти — єдина реальність, що існує. Поза тобою немає другої речі. Якщо немає двох, то дуже цікаве насліддя: усе, що ти бачиш навколо, у певному сенсі є лише тобою — не «непоза тобою»… Свідомість недуальна: це означає, що немає другої речі поза свідомістю… У тобі, в свідомості, весь всесвіт — це видимість, не друга річ поза тобою; тож ти — та недуальна свідомість… Єдність у серці, що виражається як множинність — і тоді те, що нам треба практикувати, це гармонія багатьох.
Цей Всесвіт, який ти переживаєш, ти переживаєш його у своїй свідомості. У твоїй свідомості жоден Всесвіт не народжується — він з’являється. Немає виробництва Всесвіту. Немає справжнього еволюціонування Всесвіту. Він з’являється, його переживають, він зникає.
Адвайта каже: весь всесвіт — це об’єкт, відомий і невідомий, що постає в свідомості — не відмінний від свідомості, не є «другою» сутністю, яку можна порахувати поряд зі свідомістю. Насправді це не друга істота окремо від свідомості — так само хвилі не є другою сутністю, яку можна порахувати окремо від води… Увесь всесвіт — відомий і невідомий — це лише свідомість, що постає перед собою як власні об’єкти, і тому немає двох: недуальність.
У цього всесвіту немає початку — немає припинення, немає створення й немає руйнування всесвіту. Немає нікого в кайданах. Немає нікого, хто є духовним шукачем і виконує духовні практики. Немає нікого, хто шукає визволення, і, власне, немає нікого, хто визволений. Це — найвища істина.
Що таке Веданта? Свамі Вівекананда сказав би дві речі: божественність усередині нас і єдність існування… Вівекананда використовував Адвайта-Веданту як основу моралі. Те, що він казав, було таким: оскільки існує одна реальність, якщо я завдаю шкоди іншому, якщо я обманюю іншого, якщо я брешу іншому — я завдаю шкоди собі в найглибшому сенсі… Він також казав, що той, хто тікає від світу, щоб медитувати й померти в гімалайській печері, шукаючи Бога, — той збився зі шляху. І той, хто з головою поринає в марноти світу, — теж збився зі шляху. То який же шлях? Шлях — духовно осмислити своє щоденне життя… Ми маємо усвідомити себе як чисту свідомість — Ту́рія — і кожного та все інше як не що інше, як ту саму Ту́рію, і жити життя в мирі, повноті та радості. Усвідом божественність у собі та духовну єдність усього всесвіту. Проявляй цю божественність у щоденному житті через мир, любов і служіння всім істотам. Ось що означає духовно осмислити щоденне життя.
Веданта — це величезна, величезна література. Це давня традиція — ще за 5000 років до Упанішад. І все ж ти можеш описати Адвайта-Веданту одним реченням: «Тат Твам Асі» (Ти — те)… «Те» означає те, що поклоняються як Бог, реальність, що стоїть за цим всесвітом. «Ти» — це індивідуальна істота. Ти й те — одна й та сама річ… Ми досліджуємо ці дві полярності… Аналізуємо, хто я або що я, і аналізуємо, що таке Бог. А потім приходить синтез: бачення того, що є реальністю понад Богом і понад індивідом.