Кожна спокуса, якій ти опираєшся; кожна зла думка, яку ти приборкуєш; кожне бажання, яке ти вгамовуєш; кожне гірке слово, яке ти стримуєш; кожне шляхетне прагнення, яке ти підтримуєш; кожна піднесена думка, яку ти плекатимеш, — усе це додає розвитку сили волі, доброго характеру та досягненню вічного блаженства й безсмертя.
Бажання — це бідність. Бажання — найбільша нечистота розуму. Бажання — рушійна сила дії. Бажання в розумі — справжня нечистота. Навіть іскра бажання — велике зло.
Не бажай нічого, відмовся від усіх бажань — і будь щасливим.
Піднімайся над оманами й спокусами розуму. Це твій обов’язок. Навчися ставати мудрим. Не бажай нічого, відмовся від усіх бажань і будь щасливим. Справжній духовний поступ медитатора вимірюється тим, наскільки він досягає внутрішнього спокою та свободи від бажань.
У розумі виникає бажання. Воно задовольняється — і одразу з’являється інше. У проміжку між двома бажаннями в розумі панує досконалий спокій. Саме в цей момент він звільняється від усього: від думок, від любові чи ненависті. Повний мир панує однаково між двома хвилями розуму.