Де існує бажання — там існує его; і де існує его — там існує ілюзія, бо его — найбільша ілюзія. Навіть у жебрака, який не має нічого іншого, ти знайдеш те саме его, що й у Олександра Македонського, бо бажання — одне й те саме. Олександр може мати багато грошей і багато влади — це не має значення; він усе одно бажає. Жебрак може не мати нічого, але він теж бажає.
Медитація — це лише зусилля відкинути всі чужі елементи, щоб ти побачив себе таким, яким ти був до народження, віддзеркаленим у своїй чистоті. Це велика тиша й велика радість бути там. І щойно ти починаєш там перебувати — немає ні смерті, ні часу. Зникає весь страх, вся жадібність, весь гнів: ти просто там — без ідеї, без бажання.
Любов — це сила: найчистіша сила й найвеличніша сила. Любов — це Бог. Немає нічого вищого за це. Але ця сила — не бажання поневолити інших, і не руйнівна сила. Це сама першопричина творення. Це — творчість. І ця сила повністю перетворить тебе на нову істоту. Вона ні про кого не турбується. Її єдина турбота — привести твої зерна до їхнього найвищого цвітіння.
Поки є «я», любов неможлива. Усе, що ми називаємо любов’ю, — це лише бажання, туга, пристрасть і прив’язаність; доки є его, усе це зв’язує одне з одним.