Ти так звик уявляти себе істотами, які мають свідомість, що тобі просто неможливо уявити свідомість такою, що має тіла. Коли ж ти усвідомиш, що тілесне існування — це лише стан розуму, рух у свідомості, що океан свідомості безмежний і вічний, і що, коли ти торкаєшся свідомості, ти є лише свідком — тоді ти зможеш відступити за межі свідомості цілком.
Поки ми не зможемо подивитися на страх і прийняти його як тінь особистого існування — як людей, яким судилося боятися.
Спершу ти маєш усвідомити: ти — доказ усього, включно з самим собою. Ніхто не може довести твоє існування, бо його існування має бути підтверджене тобою перш за все. Твоє буття й те, що ти знаєш — не зобов’язані нікому. Пам’ятай: ти цілком сам на собі. Ти не приходиш звідкись і не йдеш кудись. Ти — позачасове буття й усвідомлення.