Шукач істини ніколи не почне з того, що знецінить слова свого опонента як такі, що не заслуговують довіри.
Смерть у будь-який час благословенна, але двічі благословенна для воїна, який помирає за свою справу — тобто за істину.
Я поклоняюся Богові, який є Істиною, або Істині, яка є Богом — через служіння цим істинам.
Немає Бога вищого за Істину.
Істина одна, шляхів багато.
Немає Бога вищого за істину.
У застосуванні Сатьяграхи я відкрив уже на найперших етапах: прагнення Істини не допускає насильства, спрямованого проти супротивника. Натомість його треба відучити від помилки терпінням і співчуттям. Бо те, що для одного виглядає як Істина, для іншого може виглядати як помилка. А терпіння означає самостраждання. Тож учення стало означати утвердження Істини не через заподіяння страждання супротивникові, а через власне самозречення.
Я вірю в те, що казав Макс Мюллер багато років тому: істину треба повторювати доти, доки є люди, які їй не вірять.
Шукач правди має бути смиреннішим за порох. Світ роздавлює порох під своїми ногами, але шукач правди має так смирити себе, щоб навіть порох міг роздавити його. Лише тоді — і аж тоді — він побачить відблиск істини.
Будда відрікся від усіх мирських щасть, бо хотів поділитися з усім світом своїм щастям — тим, яке доступне людям, що жертвують і страждають у пошуках істини.
Істина стоїть за фактом, а ненасильство заперечує факт.
Якщо ми дбаємо про засоби, то неодмінно дійдемо до кінця — рано чи пізно. Коли ми зрозуміли цю думку, остаточна перемога не підлягає сумніву. Які б труднощі ми не зустрічали, які б видимі відступи ми не переживали — ми не маємо полишати пошук істини.
Без живої Істини Бог — ніде.
Істина й ненасильство вимагають, щоб жодна людина не відмовляла собі в служінні іншій людині — яким би грішним вона не була.
Людина правди має бути завжди впевненою, якщо в неї є така ж потреба бути стриманою й скромною.
Істина й ненасильство — це і засіб, і мета. І за наявності правильного типу людей законодавчі органи можуть бути засобом досягнення конкретного прагнення до істини й ненасильства.
Сила любові — та сама, що сила душі або істини.
Бог Істини й Справедливості ніколи не створює різниці між високими й низькими серед Своїх дітей.
Людина, яку хитнуть негативні емоції, може мати добрі наміри, може бути правдивою в слові, але вона ніколи не знайде Істини.
Успішний пошук істини означає повне звільнення від двоїстого натовпу — як-от любов і ненависть, щастя й нещастя.
Істина значно могутніша за будь-яку зброю масового знищення.
Кожне виявлення Істини містить у собі насіння поширення — так само, як сонце не може сховати свого світла.