Ми медитуємо й здійснюємо духовні практики в цьому тимчасовому тілі. Хоча тіло тимчасове, ти мусиш користуватися тимчасовим, щоб осягнути Істину.
Господь — притулок для всіх, хто шукає притулку; Спаситель для всіх, кого треба спасти. Він — втілення Буття-Знання-Блаженства (сат-чит-ананда). Нині Він у Путтапарті — як сяйний імператор над краєм Істини, Добра і Краси.
Моя сила — безмірна; моя правда — невимовна, непроникна.
Бог у кожному. Бог у тобі — і ти є Бог. Зміцнюй цю фундаментальну істину. Коли ти поширюєш цю істину, це й є справжнє служіння. Саме служіння наближає тебе — як човен. У цьому океані життя скористайся допомогою цього човна й наблизься.
Мені не потрібне «бажання» з твого боку. Бо благодать завжди доступна тим, хто має сталу любов і віру. Оскільки Я вільно рухаюся разом із ними — говорю й співаю — навіть інтелектуали не здатні осягнути Мою Істину, Мою силу, Мою славу чи Мою справжню місію як Аватара.
Із цих п’яти життєвих принципів любов — найпершіша. Саме любов тече як підводна течія для інших чотирьох цінностей. Як вона тече так? Коли любов пов’язана з нашими думками, вона проявляється як Істина. Коли любов пов’язана з почуттями — вона породжує Мир. Коли любов оживляє дії — вона приводить до Правильної Дії. Коли любов поєднана з розумінням — вона стає Ненасильством. Тож щоразу, коли ти відчуваєш гнів, думай про любов, розвивай у серці думки любові — і ти матимеш мир.
Любов як думка — це істина.
У правді ти не можеш зрозуміти природу Мого Реального — ні сьогодні, ні навіть після тисячі років незмінної аскези чи палкого дослідження, навіть якщо вся людськість приєднається до цього зусилля.
Виконуй усі дії з такою любов’ю, з якою ти підніс би їх Богові. В Істині ти їси для задоволення того «я», що в тобі, і вдягаєшся, щоб догодити тому самому «я». Чоловік любить свою дружину заради «я». А хто це «я», що невпинно притаманне кожному? Це Сам Бог.
Коли ти тримаєшся шляху Істини й Праведності, біль і бідність переслідують тебе. Але це лише хмари, що проходять по небу, на мить приховуючи велич Сонця.
Говори з Любов’ю — і це стане Істиною.
Якщо ти намагаєшся знайти своє «Я» за допомогою розуму, ти будеш марно прагнути й прагнути, бо розум не може дати тобі Істину. Ти — це те «Я». Усе інше — ілюзія, створена розумом.
Хто я? Відповідь: «Я — Бог». Тіло приходить і йде, але Атман — вічний. Тіло має народження й смерть, але дух не має нічого з цього. Ти доходиш до рівня, де кажеш: «Я — Бог», але навіть там є двоїстість: «Бог і я». Це ще не повна Істина. Коли ми дихаємо, дихання творить звук «Со-Хам» — «Він — це я». Та все ще є свідомість тіла, «я». Але в глибокому сні проголошення «Він» і «я» зникає, і лишаються лише «О» та «М» — «Ом»; тоді є лише Одне.
Людина, сповнена добрих якостей — Істини, Любові, відсутності заздрості, без егоїзму й ненависті — може бачити Бога, не шукаючи Його. Вона стає Джняні (людиною духовної мудрості).
Ти маєш бути завжди пильним, щоб відкрити об’єднувальну Істину за всім сяйвом різноманіття.
Любов як думка — це Істина. Любов як дія — це праведна поведінка. Любов як розуміння — це мир. Любов як почуття — це ненасильство.
Істина має тривати незмінною — в минулому, в теперішньому й у майбутньому. Те, чого немає в двох станах, як може бути істинним?
Яким би не було переживання в щоденному житті, основну внутрішню Істину не можна забувати.