Усі істоти прагнуть свободи, та кожна істота любить свої кайдани — ось перша парадоксальність і невпійманий вузол нашої природи.
Спостерігай і відступи від Природи — це перший крок до свободи душі.
Муха, що торкнулася меду, не може користуватися своїми крильцями; так само душа, яка чіпляється за духовну солодкість, руйнує свою свободу й заважає спогляданню.
Спроба здійснити соціальні реформи, освітні реформи, промислове розширення, моральне вдосконалення народу — без прагнення, насамперед, до політичної свободи — це найвища міра незнання й марноти.
Поверни в собі джерело всієї сили — і все інше додасться до тебе... політична свобода, панування над людською думкою, світове верховенство.
Свобода людини відносна, і вона не може бути єдиною відповідальною за недосконалість її природи.