Не прагни знати дедалі більше й більше. Натомість практикуй досконалість, і через настанови гуру з часом усе стане ясним.
Є лише один Бог. Його ім’я — Істина. Він — Творець. Він нікого не боїться, Він без ненависті. Він ніколи не вмирає. Він поза циклом народжень і смертей. Він самосвітний. Його пізнають завдяки доброті істинного Гуру. Він був Істиною на початку, Він був Істиною, коли почалися віки, і Він завжди був Істиною. Він істинний і тепер.
Він — справжній Гуру, який може відкрити перед твоїми очима форму безформного; який навчає простого шляху — без обрядів і церемоній; який не змушує тебе зачиняти двері й затамовувати подих, зрікаючись світу; який змушує тебе відчувати Верховний Дух щоразу, коли розум прив’язується; який навчає тебе бути спокійним серед усіх твоїх занять. Безстрашний, завжди занурений у блаженство, він зберігає дух йоги серед насолод.
Чий же це Гуру? Лише Бог — Провідник і Гуру всесвіту.
Коли людина йде з вірою в Бога, вона може відчути присутність ласки гуру всередині.
Найбільша гуру-мантра така: ніколи не відкривай своїх таємниць нікому. Це знищить тебе.
Ти завжди для себе найкращий гуру, найкращий учитель; відповіді завжди всередині тебе.
У житті ти можеш мати або Гуру, або страждання — і не можна мати обидва.
Людині потрібен гуру. Але людина має вірити словам гуру. Вона досягає успіху в духовному житті, сприймаючи свого гуру як самого Бога.
Благословенний, благословенний істинний Учитель — непорочний, всемогутній Господь Бог. Зустрівши Його, я медитую над Іменем Господа.
Той, хто не бачить Куташту (внутрішню Самість між бровами) за порадою Гуру в цьому фізичному тілі, — сліпа людина.
Гуру нічого не просить у учня. Гуру — це та сила, що рухає душу до просвітлення. Дії Гуру — з чистого співчуття. Як сонце світить і живе далеко понад, так Гуру дарує духовну любов і залишається незв’язаним.
Бути на духовному шляху з гуру — не легка річ. Це не приємно. Гуру випробовує учнів, ставить їх у найскладніші обставини й створює для них перешкоди. Усі випробування, труднощі й перешкоди призначені для того, щоб навчити й розширити свідомість учня.
У духовному житті треба вести все своє життя під проводом гуру. Лише той, хто здійснює своє духовне життя за вказівками духовного наставника, може осягнути милість Крішни.
Джняна не дається ні ззовні, ні іншою людиною. Її може усвідомити кожен у власному серці. Джняна-гуру кожного — це лише Верховне Я, яке завжди відкриває власну істину в кожному серці через буттє-свідомість «я є, я є». Його дар істинного знання — це ініціація в джняну. Ласка гуру — це лише та самосвідомість, яка є твоєю власною істинною природою. Це внутрішня свідомість, через яку він безперервно відкриває своє існування. Це божественне упадешу завжди природно відбувається в кожному.
Щиро молись ізсередини: «О добрий і милосердний Гуру, будь ласка, переведи мене на інший берег». Немає нічого, чого треба боятися.
Не шукай Гуру. Коли біль невігластва всередині тебе стане криком, Гуру прийде шукати тебе.
Уся Природа — всюдисущий гуру; бери тихі уроки з усього навколо.
Слід покинути місце, де ганьблять гуру.
Можна мати багатьох учителів, але лише одного гуру — того, хто лишається твоїм гуру в багатьох різних життях, аж доки учень не досягне остаточної мети визволення в Бога. Пам’ятай про це, коли така взаємина сформована.
Кожен контакт — це можливість для твого власного унікального сатсангу з твоїм Я: не в натягнутій чи вимушеній формі, а через те, що ти тримаєш розум усередині свого Серця, довіряєш внутрішньому гуру й визнаєш кожну мить досконалою сама по собі — і просто залишаєшся своїм Я. Це справжня й природна відповідальність — радше «здатність відповідати»: уміння без зусиль відгукуватися на потреби миті.
Нехай кожен іде шляхом відповідно до своїх здібностей, розуміння та темпераменту. Його справжній гуру зустріне його на цьому шляху.
Один чоловік сказав мені: «Ти розмовляєш зі своїм мертвим гуру?» А я відповів: «Так». Він сказав: «Це в твоїй уяві». А я відповів: «Так! Бо мій гуру — в моїй уяві, будь-де. Будь-де.»
Ніколи не бійся! Навіть якщо ти впав — це не має значення. Гуру-наставник — рятівник пригноблених.
Як отримати милість Бога? Коли ти дисциплінуєш себе. Як навчитися дисципліні? Спостерігаючи інших, які пройшли шлях успішно до мети досконалості. Хто ці люди, що дійшли до мети? Це ті, кого називають Гуру. Тож тобі потрібна їхня допомога, їхній особистий приклад, їхнє заохочення й їхня милість. Так ми приходимо до відповіді: потрібен Гуру і потрібна його милість. Усе необхідне — Атма-Кріпа, Гуру-Кріпа й Ішвара-Кріпа.