Життя дурня порожнє від вдячності й повне страхів; його шлях цілком спрямований у майбутнє.
Пам'ятай, що майбутнє не належить нам і не зовсім не належить нам, так щоб ми не могли ні розраховувати на нього як на певне, ні відмовлятися від надії на нього як на щось, що точно не станеться.
Плоть вірить, що насолода безмежна й що їй потрібен необмежений час; але розум, який бачить кінець і межу плоті та звільняється від страхів перед майбутнім, забезпечує цілісне життя й більше не потребує необмеженого часу.