Тривога — це продукт гарячкової уяви, що діє під впливом бажань... Вона є необхідним наслідком прив’язаності до минулого або до очікуваного майбутнього й завжди тримається в якійсь формі, доки розум повністю не відокремиться від усього.
Живи все більше й більше в Присутньому — вічно прекрасному, що простягається за межі минулого й майбутнього.
Люди чекають великого моменту, великої події, і забувають, що щастя народжується з того, як щодня наполегливо будувати малі речі життя. Люди чекають того особливого моменту, щоб висловити любов, і забувають, що любов проростає з уважності, яку практикують щодня. Вони чекають, але очікування — це майбутнє, а «Зараз» завжди час.