Духовність значно ширша за будь-яку конкретну релігію. У більших ідеях, які нині до нас приходять, навіть найвеличніша релігія стає не більше ніж широкою течією або гілкою однієї універсальної релігії. Через неї ми в майбутньому зрозуміємо прагнення людини до вічного, божественного, до більшого «я», до джерела єдності — і її спробу дійти до певного рівняння, до дедалі більшого наближення цінностей людського життя до вічних і божественних цінностей.
Найжиттєвіше питання епохи — чи майбутній поступ людства керуватиметься сучасним економічним і матеріалістичним розумом Заходу, чи більш шляхетним прагматизмом, який спрямовує, підносить і просвітлює духовна культура та знання.
Древні провидці Індії у своїх експериментах і зусиллях духовного тренування та приборкання тіла довели до досконалості відкриття, яке за своєю важливістю для майбутнього людського знання принижує пророцтва Ньютона й Галілея. Навіть відкриття індуктивного й експериментального методу в науці не було більш значущим.
Не належати світанкам минулого — належати полудням майбутнього.