Що станеться після смерті — таке неймовірно славне, що нашої уяви й почуттів не вистачає навіть для приблизного уявлення. Розчинення нашої форми, прив’язаної до часу, в вічності не приносить втрати сенсу.
З віком треба намагатися не працювати собі до смерті без потреби. Принаймні так у мене... Я ледве встигаю, і мушу стежити, щоб творчі сили не ганяли мене всім Всесвітом ударами.
Потрібні були фантастичний, незнищенний оптимізм і відірваність від будь-якого відчуття реальності, щоб, наприклад, у ганебній смерті Христа побачити справді найвищу спасенність і викуплення світу.