У медитації… сила Бога починає відбиватися в ясних водах твоєї свідомості.
Адепт Крія-йоги перемагає смерть, виносячи душу за межі ототожнення з фізичним тілом — свідомо й за власним бажанням; а потім знову повертається до свідомості смертної форми. У цьому процесі він переживає тіло як лише матеріальне житло душі. Він може залишатися в ньому стільки, скільки захоче; а після того, як тіло виконало свою користь, він може покинути його за власним бажанням без страждання фізичного болю чи душевного болю через прив’язаність — і увійти в свій всеприсутній дім у Бозі.
Шлях до свободи — через служіння іншим. Шлях до щастя — через медитацію й узгодженість із Богом… зруйнуй бар’єри свого его, відкинь егоїзм, звільни себе від усвідомлення тіла, забудь себе, покінчи з цією в’язницею втілень, розтопи своє серце в усьому, стань єдиним із творінням.
Реальність мого життя не може померти, бо я — незнищенна свідомість.
Так звані чудесні сили великого майстра — природний супровід його точного розуміння тонких законів, що діють у внутрішньому космосі свідомості.
Океан Духа став маленькою бульбашкою моєї душі. Пливучи в народженні чи зникаючи в смерті, у океані космічної обізнаності бульбашка мого життя не може померти. Я — незнищенна свідомість, захищена в лоні безсмертя Духа.
З реалізацією Бога приходить уся сила. Якщо б мала хвиля знала, що за нею — велике море, вона могла б сказати: «Я — море». Ти маєш усвідомити: одразу за твоєю свідомістю — Океан Бога.
Прийде час, коли людство почне відходити від свідомості потреби в такій кількості матеріальних речей. Більше безпеки й миру знайдеться в простому житті.
Знай: цей Всесвіт — лише сон-обман природи, щоб випробувати твою свідомість безсмертя.
Малі камінці, кинуті в озеро свідомості, не повинні здіймати в ньому всю метушню.
Найбільший страх звичайної людини — смерть: грубе втручання, що перериває випадкові плани й найдорожчі прив’язаності до невідомої та небажаної зміни. Йог — переможець скорботи, пов’язаної зі смертю. Керуючи розумом і життєвою силою та розвиваючи мудрість, він стає другом тій зміні свідомості, яку називають смертю: він звикає до стану внутрішнього спокою й відстороненості від ототожнення з тілом.
Щоб людині повернути собі свідомість безсмертя — потрібно довго: багато втілень правильних дій, добра компанія, допомога гуру, внутрішнє пробудження, мудрість і медитація. Щоб досягти цього стану самопізнання, кожна людина має практикувати медитацію, переносячи свою свідомість із обмеженого тіла в безмежну сферу радості, що відчувається в медитації.
Під час фізичної смерті людина втрачає свідомість тіла й стає свідомою свого астрального тіла в астральному світі. Тож фізична смерть — це астральне народження. Пізніше вона переходить від свідомості світлого астрального народження до свідомості темної астральної смерті й пробуджується в новому фізичному тілі. Отже астральна смерть — це фізичне народження. Ці повторювані цикли фізичних і астральних «оболонок» — невідворотна доля всіх людей, які не просвітлилися.
Істини не є істинами для тебе, доки ти не осягнеш їх у собі. Без осягнення це лише ідеї. Для духовного сприйняття духовна свідомість полягає не в туманних богословських уявленнях, а в здобутті самореалізації.
Не думай про себе як про тіло — думай про себе як про радісну свідомість і безсмертне життя, що стоїть за ним.
Любов Бога підносить і розширює нас. Я більше ніколи не можу думати про себе лише як про істоту в цьому тілі. Я відчуваю, що я присутній у всіх тілах. Я не маю жодного усвідомлення раси чи інших відмінностей. У моєму сприйнятті, так само як я відчуваю власну свідомість у кожній частині свого фізичного тіла, я відчуваю вас усіх як частину мене. Усе, що живе, я відчуваю в цьому тілі. Я знаю відчуття всіх. Це не уява — це Самореалізація. Ця свідомість далеко за межами телепатії. Це усвідомлення сприйняття кожної істоти. У цьому сенс Христової свідомості.
Я більше не хвиля свідомості, що думає про себе як відокремлену від океану космічної свідомості. Я — океан Духу, що став хвилею людського життя.
За допомогою точного знання медитації, відомого йогам і мудрецям Індії протягом тисячоліть, а також Ісусові, будь-який шукач Бога може розширити «калібр» своєї свідомості до всезнання, щоб прийняти в себе Універсальний Розум Бога.
Якщо релігія означає насамперед усвідомлення Бога, або реалізацію Бога і всередині, і зовні, а вторинно — систему вірувань, положень і догм, тоді, строго кажучи, у світі є лише одна релігія, бо є лише один Бог.
Не бійся нічого. Не ненавидь нікого: даруй любов усім, відчувай любов Бога, бач Його присутність у кожному. І май лише одне бажання — Його постійну присутність у храмі твоєї свідомості. Ось як жити в цьому світі.
Як Бог говорив з Арджуною, так Він говоритиме й з тобою. Як Він підніс дух і свідомість Арджуни, так Він підніме й тебе. Як Він дарував Арджуні найвищий духовний зір, так Він дарує просвітлення тобі.
Будьмо медитувати, доки ми не відчуємо, що Нескінченний Христос царює в наших власних серцях. Будьмо вчитися любити тих, хто нас не любить; і прощати тих, хто чинить зло проти нас. Розіб’ємо всі наші внутрішні межі за кольором, віросповіданням і національністю та приймемо всіх — навіть наших безсловесних і тваринних братів — у безмежних, всеобіймних обіймах нашої Христової свідомості. Це буде справжнім і гідним святкуванням приходу Ісуса Христа на цю землю.
Душа прив’язана до тіла ланцюгом бажань, спокус, проблем і тривог — і вона намагається звільнитися. Якщо ти й далі смикатимеш той ланцюг, що тримає тебе в смертній свідомості, колись невидима Божественна Рука втрутиться й розірве його — і ти будеш вільний.