Справжнє співчуття народжується з площини свідомості, де «Я Є» — це ти.
Я багато років записував і висловлював свої думки. Тепер я на новій землі й у новому дусі. Хочу звести це докупи: карма-йога, бхакті-йога, свідоме вмирання, свідоме старіння. Свідомість.
Через різні площини свідомості нам доводиться жити з парадоксом: протилежні речі можуть бути одночасно істинними.
Я працюватиму над собою, бо робота над собою — найвищий вчинок, який я можу зробити для всього цього. Я розумію: коли людина піднімає рівень власної свідомості, вона бачить більше творчих рішень для проблем, з якими стикається.
Є лише один із нас. Одне свідоміння, що проявляється в різних формах.
Якщо я бачу одну дилему в західній людині, то це те, що вона не може прийняти, наскільки вона прекрасна. Вона не може прийняти, що вона — чисте світло, чиста любов, чиста свідомість, що вона — божественна.
Єдність усіх. Еволюція свідомості всіх нас — і вона не про его.
Коли ми зростаємо в нашій свідомості... буде більше співчуття й більше любові. І тоді... бар’єри між людьми, між релігіями й між націями почнуть падати.
Найбільше, що ти можеш зробити для іншої істоти, — дати безумовну любов, яка народжується від дотику до тієї частини в ній, що поза умовами: це чиста свідомість, чиста сутність. Тобто, щойно ми визнаємо одне одного як існуючих — просто будучи тут, просто будучи — тоді кожен із нас вільний змінюватися найкращим чином. Якщо я можу просто любити тебе, бо ми тут, тоді ти вільний рости так, як тобі потрібно рости.
Ти й я — сила перетворення у світі. Ми — свідомість, яка визначить природу реальності, в яку ми рухаємося.
Ми постійно отримуємо інформацію з усіх площин нашої свідомості, але не визнаємо їхнього існування; ми ставимося до цієї інформації як до нерухомого шуму.
Ти відчуваєш, що відрізаний, коли перебуваєш у своїх думках, і що в людині є якість, яка голодує, замкнена в її розумі. Тож коли ти переходиш на інший рівень свідомості, де вже не керує інтелект — а інтелект є лише підсистемою — і ти входиш у метасистему, те, що ти відчуваєш у ту мить… ти — всесвіт. Ти відчуваєш, що з ним злився. Ти відчуваєш, що мить «густіє» в тобі, і ця повнота так надзвичайно задовольняє.
Я думаю, питання ось у чому: як нам жити зі змінами? Зміни в наших друзях, зміни в наших коханих? Зміни в мені й зміни в моєму тілі — після інсульту. Усе змінило цю площину свідомості. Ми намагалися тримати речі незмінними. Це спричиняє страждання. Це страждання — ще один крок у твоєму духовному житті, у твоїй духовній подорожі.
Віра, свідомість і усвідомлення існують поза мислячим розумом.
Лише після того, як я побував поруч із Тімоті Лірі, Олдосом Гакслі та Аланом Воттсом, я почав замислюватися над такими питаннями, як еволюція свідомості.
Я думаю, що це темрява перед світанком, бо наступна еволюція буде еволюцією свідомості, а не революцією комунікації.