Розум того, хто медитує на одному-єдиному об’єкті, стає зосередженим в одну точку. А зосередженість розуму веде до перебування в собі. Справжнє досягнення — бути цілковито свідомим: усвідомлювати оточення й людей поруч, рухатися серед них усіх, але не зливати свідомість із середовищем. Треба лишатися у внутрішній незалежній уважності.
Через зосередження ми стаємо зібраними в одну точку, а через медитацію розширюємо нашу свідомість у Безмежне. Але в спогляданні ми виростаємо до самого Безмежного. Ми бачили Істину. Ми відчували Істину. Та найважливіше — вирости в Істину й стати цілковито єдиним з Істиною. Якщо ми зосереджені на Богові, ми можемо відчувати Бога прямо перед собою або поруч. Коли ми медитуємо, нам судилося відчути в собі Нескінченність, Вічність, Безсмертя. Але коли ми споглядаємо, ми побачимо: ми самі — Нескінченність, Вічність, Безсмертя.
Криза не десь назовні у світі — вона всередині нашої власної свідомості.
Якщо ти Турія — чиста свідомість, у тебе немає проблем. Якщо ж у тебе є проблеми, то в певному сенсі ти все ще ототожнений із тілом і розумом… Проблеми завжди існують у трьох станах, але в єдиній реальності, що поза трьома станами, проблеми немає… Усвідомивши себе як це, живи своє життя в стані неспання, у стані сну й у стані глибокого сну — і тебе ніщо не торкається.
Ти існуєш у часі, але належиш вічності — ти є проникненням вічності у світ часу. Ти безсмертний, живеш у тілі смерті. Твоя свідомість не знає смерті й не знає народження. Народжується й помирає лише твоє тіло. Але ти не усвідомлюєш своєї свідомості. Ти не усвідомлюєш власної свідомості — і в цьому вся майстерність медитації: стати свідомим свідомості самої.
Свідомість — основа всього життя і поле всіх можливостей. Її природа — розширюватися й розгортати весь свій потенціал. Імпульс еволюціонувати закладений у самій природі життя.
Свідомість справді завжди з нами. Кожен знає: «Я є!» Ніхто не може заперечити власне буття.
Серце — це свідомість, «я» — це Баба.
Квантове зцілення — це зцілення «тіло-розум» на квантовому рівні. Це означає на рівні, який не проявляється на сенсорному рівні. Наші тіла зрештою є полями інформації, інтелекту й енергії. Квантове зцілення передбачає зсув у полях енерго-інформації, щоб спричинити виправлення ідеї, яка пішла хибним шляхом. Отже, квантове зцілення — це зцілення одного способу свідомості, розуму, щоб викликати зміни в іншому способі свідомості — тілі.
Це вище пробудження називають богосвідомістю. У цьому стані ти побачиш, що всі предмети світу — це твоє власне універсальне «я».
Щоб звільнитися від неволі, мудрий має практикувати розрізнення між «Одним-Самим» і его-«я». Лише цим ти наповнишся радістю, пізнаючи Самість як Чисте Буття, Свідомість і Блаженство.
Непробуджена людина бачить лише свій розум — а він є лише відбитком світла чистої свідомості, що виникає з Серця.
Усе, що я кажу: мінерали — це лише первинна форма свідомості, тоді як інші люди кажуть, що свідомість — це складна форма мінералів.
Так, цю свідомість Пуруші треба підтримувати; інакше спокій не триватиме. Удари й поштовхи ззовні не зможуть збити тебе, якщо ця свідомість Пуруші лишається позаду.
Це его, яке періодично піднімається й опускається. Але ти існуєш завжди. Те, що лежить за межами его, — це свідомість, Самість.
«Я — це усвідомлення, яке усвідомлює, що є прив’язаність». Це початок перетворення свідомості.
Існує лише Нескінченне — і воно є Реальним; скінченне минає й є хибним. Первісний Порив у Поза- межі спричинив видиме сходження Нескінченного в царину уявного скінченного. Це — Божественна таємниця й Божественна гра, у якій Нескінченна свідомість вічно грає на всіх рівнях скінченної свідомості.
Дуже часто песимістичні люди говорять проти власного бажання. Вони хочуть взятися за якусь справу й кажуть: «Я зроблю це, але не думаю, що в мене вийде». Так вони перешкоджають собі на своєму шляху. Людина не знає, що кожна думка залишає відбиток у свідомості та в ритмі, з яким свідомість працює. Згідно з цим ритмом відображення стає реальністю й відбувається; і людина виявляється власним ворогом через незнання цих речей.
Застрягти в певному тілі, розумі й особистості — це невігластво. Відійти від певного тіла, розуму й особистості в тло свідомості — це просвітлення.
Ставай дедалі більше зосередженим у Самості. Жити дедалі більше в думці, що Бог тут — у твоїй свідомості.
Коли ти просвітлений, ти розумієш: усе — це одна свідомість.
Наше співання не підносить свідомість, якщо між нами немає співпраці й прихильних, теплих стосунків.
Свідок трьох станів свідомості [неспання, сон і глибокий сон] та природи Існування-Свідомості-Блаженства — це Самість.
Ніхто не може навчити любові. Любов ти маєш знайти сам у своєму єстві, піднімаючи свою свідомість на вищі рівні.
Справжнє мистецтво має джерело в трансцендентному — у невиявленому полі чистої свідомості, незмінному й безсмертному полі всіх можливостей… Коли усвідомлення митця налаштовується на цей центр нескінченної творчості, його твір дихає повнотою життя, живить творця — митця — і надихає його шанувальників хвилями блаженства.