Наше співання не підносить свідомість, якщо між нами немає співпраці й прихильних, теплих стосунків.
Найгірша трагедія в тому, що некерований розум краде нашу свідомість у Крішни — і це є початком, суттю всіх страждань.
Людина в трансцендентній свідомості бачить позитивну можливість у кожній ситуації життя.
Кожна мить — можливість прийняти найвищу милість, якщо в нас є правильна свідомість.
Майя така всеосяжна, як вода. Якщо є хоч одна маленька тріщина — вода одразу знайде шлях до тієї тріщини. Проблема лише в тому, що в нашій свідомості стільки тріщин.
Ми можемо знати лише настільки, наскільки Бог відкриває нам. Бо фактично все, що ми бачимо, до того як дійде до нашої свідомості, проходить крізь наш розум, забруднений домішками, і через наше збентежене его. То що ж ми можемо знати насправді? Це — стан душі.
Саме наша смиренна служницька позиція в житті визначає, який вплив матиме співання на нашу свідомість. Інакше ми можемо співати «всім підряд» поколіннями, перш ніж справді досягнемо мети.
Чим більше ми просуваємося в свідомості Крішни, тим більше нам треба зміцнювати ставлення служіння, щоб витримувати тягар відповідальності.