Чи хоче садхака йти шляхом джнани (знання), чи шляхом карми (дії), садхака мусить пройти стадію дії. Йога карми — основа всіх йог. Це перший крок, а йога знання — другий.
Людські зусилля бувають чотирьох типів, бо в житті є чотири кінці або цілі: артха (багатство), кама (бажання), дхарма (релігія) і мокша (визволення). Перші двоє тягнуть до мирських речей, а останні двоє ведуть до Бога. Перші двоє спричиняють падіння й незнання, тоді як останні двоє завершуються піднесенням і знанням.
Знання, яке здобуває йог, приходить понад межі чуттів. Знання, здобуте через п’ять чуттів, — дуже звичайне. Але знання, здобуте понад чуттями, теж виходить за межі звичайного типу знання. Це вищі знання — справжнє знання. Щоб його зрозуміти, садхаці треба перестати «виносити назовні» свою енергію й зосередитися всередині. Це внутрішнє зосередження можна назвати медитацією.
Із трьох шляхів — Джнана (знання), Карма (дія) або Бгакті (відданість) — садхакі слід обрати той, що відповідає його природі. Жоден із цих шляхів не є вищим чи нижчим за інші. Вважати свій шлях вищим, а чужі — нижчими, означає бути в полоні чистого невігластва.
Йога відома як Брахмавідья (знання Верховного Духа). Це велике знання давнє й надзвичайно важке для осягнення. Для його звершення потрібні багато життів. Якщо оцінити його об’єктивно, його слід було б визначити як найвищу релігію, всесвітню релігію, універсальну релігію, людську релігію або вічну релігію.
На йогинському шляху трапляються різні переживання, які допомагають зростати вірі шукача, його мужності, знанню, ентузіазму, відданості своєму Гуру, відданості йозі — і зрештою відданості Богові. Спочатку шукач отримує розуміння нижчих чакр; згодом — середніх; і нарешті розкривається розуміння вищих чакр. Окрім цього, розуміння різних асан (поз), мудр (жестів), пранаями (контролю дихання), пратьяхари (відведення від об’єктів чуттів) та джйоті-даршани (бачення божественного світла) стає доступним через досвід. Так сама практика йоги розгортає знання про більш просунуті стани йоги.