Наша людська мудрість — це свічка, спалена на тьмяному вівтарі перед сонцем-широчінню Істини.
Натхнення — це тонка річка яскравості, що стрибає з великого й вічного знання; воно перевершує розум ще досконаліше, ніж розум перевершує знання, яке дають органи чуття.
Коли ми перейдемо за межі «знань», тоді матимемо Знання.
Те, що люди називають знанням, — це обґрунтоване прийняття хибних видимостей. Мудрість дивиться за завісу й бачить.
Свідомість провидця — більша сила для знання, ніж свідомість мислителя. Сприймальна сила внутрішнього зору більша й безпосередніша, ніж сприймальна сила думки.
У серці сну є знання.
Знання блукає, але не зустрічає обличчя Мудрості.
Справжнє знання не здобувається міркуванням. Воно — те, ким ти є; воно — те, ким ти стаєш.
Психічна істота й ментальна істота, Маномая Пуруша, — не одне й те саме. Психічна істота — позаду розуму; саме її західні люди називають душею. Вона цікавиться рухами розуму й життєвою силою лише тоді, коли між цими рухами є гармонія та правдою, що над ними. Знання психічної істоти глибше.
Мова самих Вед — це шруті: ритм, не складений інтелектом, а почутий; божественне Слово, що вібрує з Нескінченного до внутрішньої аудиторії людини, яка раніше зробила себе придатною до безособового знання.
Любов — це головна нота, Радість — музика, Знання — виконавець, Безмежне Все — композитор і слухач.
Не лише більш істинне знання, а й більша сила приходить у тиші й безмовності розуму, який, замість кипіти на поверхні, може піти в свої глибини й слухати.
Найжиттєвіше питання епохи — чи майбутній поступ людства керуватиметься сучасним економічним і матеріалістичним розумом Заходу, чи більш шляхетним прагматизмом, який спрямовує, підносить і просвітлює духовна культура та знання.
Древні провидці Індії у своїх експериментах і зусиллях духовного тренування та приборкання тіла довели до досконалості відкриття, яке за своєю важливістю для майбутнього людського знання принижує пророцтва Ньютона й Галілея. Навіть відкриття індуктивного й експериментального методу в науці не було більш значущим.
Пізно я збагнув: коли розум помирає, народжується Мудрість; до того звільнення в мене було лише знання.