Deepak Chopra Tsytaty pro минуле
Кожного разу, коли тебе спокушає відреагувати так само, як завжди, запитай себе: ти хочеш бути в’язнем минулого чи першопрохідцем майбутнього?
Біль у теперішньому переживається як рана. Біль у минулому згадується як гнів. Біль у майбутньому сприймається як тривога. Невисловлений гнів, спрямований проти себе й утримуваний усередині, називається провиною. Виснаження енергії, що виникає, коли гнів спрямовують всередину, породжує депресію.
Усе, що відбувається зараз, є наслідком виборів, які ти робив у минулому.
Духовно: немає нічого важливішого за віддання себе. Віддання — найніжніший порив серця, що діє з любові, щоб дати Возлюбленому все, чого Він хоче. Віддання — це бути уважним до того, що відбувається саме зараз, не нав’язуючи очікувань із минулого. Віддання — це віра в те, що сила любові може здійснити будь-що, навіть коли ти не можеш передбачити результат ситуації.
У процесі відпускання ти втратиш багато речей із минулого, але знайдеш себе.
Чиста тілесна чуттєвість, соціальний статус, сексуальне тяжіння й відчуття себе переможцем — здебільшого поверхові речі, тому люди знову й знову прагнуть їх. Єдина мета, що справді варта досягнення, — повна свобода бути собою, без ілюзій і хибних вірувань. Минуле й майбутнє існують лише в уяві. Усе, що ти робив раніше, не має реальності. Усе, що ти робитимеш потім, не має реальності. Реальним є лише те, що ти робиш зараз.
Минуле минуло, майбутнє ще не тут — тепер я вільний і від того, і від іншого. Просто зараз я обираю радість.
Не шкодуй про минуле й не бійся майбутнього. І те, й інше приносить нещастя через сумнів у собі.
Наступна думка, наступна дія — або створить для тебе нову можливість, або повторить минуле.
Страх — це передчуття болю в майбутньому. Гнів — це пам’ять про біль у минулому. Ворожість — це бажання зрівняти рахунки.
У відстороненні — мудрість невизначеності… а в мудрості невизначеності — свобода від нашого минулого, від відомого, що є в’язницею минулого обумовлення. І коли ми готові ступити в невідоме — у поле всіх можливостей — ми віддаємо себе творчому розуму, який оркеструє танець всесвіту.
