Любов, яка змусила Його страждати, настільки перевищує всі Його болі, наскільки Небо перевищує Землю.
Це Божа воля, щоб наша молитва і наша довіра були однаково великі. Бо якщо ми не довіряємо так само, як молимося, ми не повністю поклоняємося Господу в нашій молитві, і також ми затримуємося і мучимо себе. Причина, як я вірю, полягає в тому, що ми не знаємо по-справжньому, що Господь є Основа, на якій народжується наша молитва; і також тому, що ми не знаємо, що це дано нам благодаттю Його любові. Бо якби ми це знали, це спонукало б нас довіряти отримати, від дару Господа, все, чого ми бажаємо. Бо я впевнена, що ніхто не просить милості та благодаті з щирим наміром, якщо милість та благодать не були дані йому спочатку.
Як ми знаємо, наша власна мати народила нас лише в біль і смерть. Але наша справжня Мати — Ісус, Який є вся любов, — народжує нас у радість і в нескінченне життя. Благословенний Він.
Бог бажає, щоб ми безкінечно ненавиділи гріх і безкінечно любили душу — так само, як Бог любить її.
Все має буття через любов Бога.
Любов до Бога — важка й дивовижна. Вона не може й не буде зламана через наші гріхи.
Любов і Страх – брати, і вони вкорінені в нас Добротою Творця нашого, і ніколи не будуть відняті у нас без кінця. Ми маємо від природи любити, і маємо від благодаті любити: і ми маємо від природи боятися, і маємо від благодаті боятися.
Любов не мала початку, є і буде без кінця.
Найбільшу честь, яку ми можемо віддати Всемогутньому Богу, — це радісно жити завдяки знанню Його любові.
Нам потрібно падати, і нам потрібно усвідомлювати це; бо якби ми не падали, ми б не знали, наскільки ми самі слабкі та нещасні, і ми б не пізнали повною мірою чудесну любов нашого Творця.
Ми віддаємо намір любові й лагідності; і завдяки дії милосердя та благодаті нас роблять усіх гарними й чистими.
Все, що суперечить любові та миру, належить Дияволу та його стороні.
Якщо на землі є такий люблячий, якого ніколи не вберегли від падіння, я не знаю; бо мені цього не було показано. Але було показано це: що в падінні та в піднесенні ми завжди дорогоцінно зберігаємося в одній Любові.
Основа милосердя — любов, а дія милосердя — це наше перебування в любові.
Мир і любов завжди в нас — у бутті й у дії; але ми не завжди в мирі й любові.
Коли я кажу, що Він сумно перебуває й стогне, я маю на увазі всі справжні почуття, які ми маємо в собі: у покаянні й співчутті; і весь наш смуток та стогін, що ми не єдині з нашим Господом. І все таке, що стає швидким, — це Христос у нас. І хоча дехто з нас відчуває це рідко, воно ніколи не зникає з Христа, доки Він не виведе нас із усіх наших бід. Бо любов ніколи не може бути без милосердя.
Наш Господь – це ґрунт, з якого виростає наша молитва, і в Його любові та благодаті Він Сам дає нам наші молитви.
Наше життя вкорінене в любові, і без любові ми не можемо жити.
Бог любив нас ще до того, як створив; і Його любов ніколи не зменшувалась і ніколи не зменшиться.
Він з'явиться раптово і блаженно для всіх, хто любить Його.