Відображення, правдоподібність життя, що світиться в тілесних клітинах із джерела душі, — єдина причина прив’язаності людини до власного тіла; очевидно, вона не стала б шанувати з турботою грудку глини. Людина помилково ототожнює себе з фізичною формою, бо життєві потоки від душі, передані диханням у плоть із такою інтенсивною силою, що людина сприймає наслідок за причину й ідолопоклонно уявляє, ніби тіло має життя саме по собі.
Наш великий планетарний вир, наша людська індивідуальність — дані нам не лише для того, щоб ми існували якийсь час і потім зникли в ніщо, а щоб ми запитали: у чому сенс усього цього. Жити без розуміння мети життя — нерозумно, марно витрачати час. Таємниця життя оточує нас; нам дано розум, щоб розв’язати її.
Забудь минуле. Зниклі життя всіх людей сповнені багатьох соромів. Людська поведінка завжди ненадійна, доки людина не закорінена в Божественному. Усе в майбутньому покращиться, якщо ти вже зараз докладаєш духовних зусиль.
Господь Крішна… проголошує самореалізацію, істинну мудрість, як найвищу гілку всіх людських знань — царя всіх наук, саму сутність дгарми («релігії»), бо лише вона назавжди вириває з коренем причину трьох видів страждання людини й відкриває їй її справжню природу Блаженства. Самореалізація — це йога, або «єдність» з істиною: пряме сприйняття чи переживання істини всезнаючою інтуїтивною здатністю душі.
Гірські краєвиди, намальовані на вічно мінливому блакитному полотні неба; таємничий механізм людського тіла; троянда; зелений килим трави; велич душ; височінь розумів; глибина любові — усе це нагадує нам про Бога, який прекрасний і шляхетний.
Те, ким ти є, значно більше за все й за будь-кого, чого ти коли-небудь прагнув. Бог проявляється в тобі так, як Він не проявляється в жодній іншій людині. Твоє обличчя — не схоже на чиєсь інше, твоя душа — не схожа на чиїсь інші; ти самодостатній. Бо в твоїй душі лежить найбільший скарб з усіх — Бог.
Перша пригода душі — боротьба між двома ідеями: бажання повернутися на землю в людській формі та прагнення відчути свободу, коли немає форми.
Духовна бідність, а не матеріальна нестача, лежить у серці всіх людських страждань.
Бог є любов. Його план творення може мати корінь лише в любові. Хіба не ця проста думка, а не вишукана розумова аргументація, дарує втіху людському серцю?
Я більше не хвиля свідомості, що думає про себе як відокремлену від океану космічної свідомості. Я — океан Духу, що став хвилею людського життя.
Ганді має вагомі економічні та культурні причини заохочувати відродження ремісничих промислів, але він не радить фанатичного заперечення всього сучасного прогресу. Машини, потяги, автомобілі, телеграф — усе це відіграло важливу роль у його власному колосальному житті! П’ятдесят років публічної служби — у в’язниці й поза нею — щодня борючись із практичними деталями та суворими реаліями політичного світу, лише збільшили його врівноваженість, відкритість розуму, здоровий глузд і дотепне, гуманне сприйняття кумедного людського видовища.
Щирість — це якість душі, яку Бог дав кожній людині, але не всі її проявляють.
Наявність матеріальних багатств без внутрішнього миру — як помирати від спраги, купаючись у озері. Якщо матеріальну бідність треба уникати, то духовну бідність слід ненавидіти. Бо саме духовна бідність, а не нестача матеріального, лежить у серці всіх людських страждань.