Більшість людей знає лише мову експлуатації. Через власну егоїстичність вони не здатні думати про інших.
Спершу людський розум має бути гармонізований — і тоді гармонія Природи здійсниться сама собою.
Любов — наша справжня сутність. Любов не має обмежень касти, релігії, раси чи національності. Ми всі — намистини, нанизані на одну нитку любові. Пробудити цю єдність і поширити серед інших любов, яка є нашою природною сутністю, — ось справжня мета людського життя.
У сучасному світі люди вмирають, а людські машини народжуються.
Лише коли люди здатні бачити й визнавати Самість у кожному іншому, може бути справжній мир.
Люди народжені, щоб пережити чисту любов, але вони ніколи її не отримують. Вони шукають пережити її від народження до самої смерті.
Щоб пробудити духовну єдність і поширити іншим любов, яка є нашою вродженою природою, — це справжня мета людського життя.
Переступити цикл смерті й переродження — це справжня мета людської форми життя.