Є сто й одна нервова дорога серця. Одна з них проникає в центр голови. Піднімаючись нею вгору, досягають безсмертя. Інша (сто нервових шляхів) веде, коли відходиш, у різні світи.
Воно рухається і не рухається. Воно далеко, і також воно близько. Воно всередині, і також воно поза всім цим. Воно близько до тих, хто має силу зрозуміти Його, бо воно перебуває в серці кожного; але воно здається далеким тим, чий розум покритий хмарами чуттєвості та самообману. Воно всередині, бо воно є найглибшою Душею всіх істот; і воно зовні як сутність усього зовнішнього всесвіту, наповнюючи його, як всюдисущий ефір.
Хто краще здатен пізнати Бога, ніж я сам, адже Він перебуває в моєму серці й є самою сутністю мого буття? Саме такою має бути настанова того, хто шукає.