Jiddu Krishnamurti

Jiddu Krishnamurti

Філософ і вчитель свободи.

Визнаний філософ і духовний учитель, він відкидав традиційні релігійні системи та прагнув пробудити в людях важливість особистого спостереження та самодослідження. Він заохочував людей ставити під сумнів усе, включаючи власні переконання, щоб досягти свободи від обмежень розуму. Його вчення зосереджені на розумінні природи думки та звільненні від психологічних страждань, закликаючи людство знайти мир у собі.

Jiddu Krishnamurti Tsytaty pro розуміння

  • Без розуміння процесу «я» немає основи для думки, немає основи для правильного мислення.
  • Те, що потрібно, — не тікати, не контролювати, не придушувати й не чинити іншого опору, а зрозуміти страх. Це означає: спостерігай його, вивчай його, безпосередньо торкайся його. Ми маємо вивчати страх, а не те, як втекти від нього.
  • Знання — це залежність, як алкоголь; знання не приносить розуміння. Знання можна навчити, але не мудрість; для приходу мудрості потрібна свобода від знання.
  • Медитація — це не втеча від життя. Медитація — це процес пізнання самого себе.
  • Будь-яка влада будь-якого роду, особливо в царині думки й розуміння, — найруйнівніше зло. Лідери знищують послідовників, а послідовники знищують лідерів. Ти маєш бути власним учителем і власним учнем. Ти мусиш ставити під сумнів усе, що люди прийняли як цінне й необхідне.
  • Розуміння себе виникає лише в стосунку: коли ти спостерігаєш себе в стосунку до людей, ідей і речей; до дерев, землі та світу навколо тебе й усередині тебе. Стосунок — це дзеркало, в якому відкривається «Я». Без самопізнання немає основи для правильних думок і вчинків.
  • Поставити «правильне» запитання значно важливіше, ніж отримати відповідь. Розв’язання проблеми міститься в розумінні самої проблеми; відповідь не десь поза проблемою — вона в самій проблемі.
  • Є ефективність, натхненна любов’ю: вона далеко виходить за межі й значно перевершує ефективність честолюбства. А без любові, яка приносить цілісне розуміння життя, ефективність породжує жорстокість.
  • Коли розум розслаблений і вже не докладає зусиль, коли він на мить стає тихим, тоді проблема відкривається — і розв’язується. Так буває, коли розум нерухомий, у проміжку між двома думками, між двома відповідями. У такому стані приходить розуміння.
  • Я не знаю, чи ти помічав: що більше ти борешся, щоб зрозуміти, то менше розумієш будь-яку проблему. Але щойно ти перестаєш боротися й дозволяєш проблемі розповісти всю історію, віддаєш їй усю її значущість — тоді з’являється розуміння. А це означає, що для розуміння розум має бути тихим.
  • Самотність очевидно не є ізоляцією, і вона не є унікальністю. Бути унікальним — це лише бути винятковим у якийсь спосіб, тоді як бути цілковито самотнім вимагає надзвичайної чутливості, розуму й розуміння.
  • В усвідомленості немає «становлення», немає кінця, якого треба досягти. Є тихе спостереження без вибору й засудження — з нього народжується розуміння.