Jiddu Krishnamurti
Jiddu Krishnamurti Tsytaty pro знання
Велике мистецтво — мати достаток знань і досвіду: знати багатство життя, красу існування, боротьбу, страждання, сміх, сльози — і водночас тримати розум дуже простим; а простий розум можливий лише тоді, коли ти вмієш любити.
Психологічне знання зробило нас тупими.
Знання — це залежність, як алкоголь; знання не приносить розуміння. Знання можна навчити, але не мудрість; для приходу мудрості потрібна свобода від знання.
Розуміння себе виникає лише в стосунку: коли ти спостерігаєш себе в стосунку до людей, ідей і речей; до дерев, землі та світу навколо тебе й усередині тебе. Стосунок — це дзеркало, в якому відкривається «Я». Без самопізнання немає основи для правильних думок і вчинків.
Страх починається й закінчується бажанням бути в безпеці: і внутрішньо, і зовні — бажанням бути певним, мати сталість. Безперервність сталості шукають у всіх напрямках: у чесноті, у стосунках, у діях, у досвіді, у знанні, у зовнішньому й внутрішньому. Знайти безпеку й бути в безпеці — це вічний крик. Саме це наполегливе вимагання породжує страх.
Навчання — це не накопичення знань. Навчання — це рух від миті до миті.
Чим більше ти пізнаєш себе, тим більше ясності. Самопізнання не має кінця — ти не приходиш до досягнення, ти не приходиш до висновку. Це нескінченна річка.
Знання, ідея, віра стають на шляху мудрості.