Jiddu Krishnamurti
Jiddu Krishnamurti Tsytaty pro свободу
Мені байдуже, що станеться. У цьому суть внутрішньої свободи. Це позачасова духовна істина: відпусти прив’язаність до результатів — глибоко всередині ти відчуєш себе добре незалежно від того, що станеться.
Благість не живе ні в «дворику» окремої людини, ні у відкритому полі колективу; благість цвіте лише там, де немає ні того, ні іншого — у свободі від обох.
Знання — це залежність, як алкоголь; знання не приносить розуміння. Знання можна навчити, але не мудрість; для приходу мудрості потрібна свобода від знання.
Без свободи від минулого немає свободи для всього.
Свобода й любов ідуть разом. Любов — не реакція. Якщо я люблю тебе лише тому, що ти любиш мене, це просто торг, річ, яку купують на ринку; це не любов. Любити — не означає нічого вимагати у відповідь, навіть не означає відчувати, що ти щось даєш. І лише така любов знає свободу.
Свобода — не реакція. Свобода — не вибір. Свобода відкривається в безвибірній уважності до нашого щоденного існування й діяльності.
Медитація — не гонитва за насолодою й не пошук щастя. Навпаки, медитація — це стан розуму, у якому немає ні поняття, ні формули, а отже — повна свобода. Саме такому розумові це блаженство приходить само собою, без запрошення. І коли воно вже є, хоч би ти жив у світі з усім його шумом, насолодами й жорстокістю — вони не торкнуться того розуму.
Без повної свободи кожне сприйняття, кожне спрямування на цілі викривляється. Лише людина, яка цілком вільна, може дивитися й розуміти одразу. Свобода означає справді повне спорожнення розуму. Повністю спорожнити весь зміст розуму — ось справжня свобода.
Є два види свободи: одна — свобода від чогось, і це реакція; інша — не реакція, це «бути вільним».